Мрія гаманця: Світ не без добрих людей

У цьому, я не перестаю, сумніватися ні на хвилину. Адже зробити добру справу незнайомій людині, може абсолютно кожний. Так сталося і зі мною.

Справа в тому, що вчора увечері в мене випав з рюкзака гаманець у самісінькому центрі міста. Шукати його було марно і я попрямував додому.

Найбільше було шкода не самого гаманця, а документів, які були в середині.

А це - студентський квиток, стипендіальна картка і читацький квиток у бібліотеку Короленка. Звичайно, що всі документи можна відновити, але це займе не мало часу і нервів. Та надія на те, що гаманець знайде і поверне порядна людина не полишала думки.

Яким було моє здивування, коли наступного дня в деканаті мені повідомили, що мій гаманець знайшовся. Радощів не було меж.

Як виявилося, мій гаманець у деканат приніс дідусь, який і знайшов його. Більше про дідуся дізнатися нічого не вдалося. Але, що це совісна та порядна людина впевнився раз і назвжди.

Мої думки підтвердилися, бо в гаманці все залишилось на місці. Це свідчить про те, що людська совість ще не вмерла у серцях чернігівців. А дідусю, що знайшов і приніс мій гаманець, хочу побажати міцного здоров'я і низько вклонитися. Дякую Вам, що відкликнулися на чужу біду і не пройшли повз.

Адже дійсно кажуть мудрі, що на добро ми повинні відповідати добром. Тому давайте робити гарні справи і ставати трішечки добрішими!