Салогуба замовили: хто та навіщо розповідає учасниця «бомонду» Марина Ларченко

Нова версія конфлікту, який стався у Батурині за участю міского голови цього міста та ніжинських депутатів від свідка подій Марини Ларченко.

Відомо, що будь-яку ситуацію можна подати однобоко, особливо якщо це комусь вигідно.

Але правильним є показати її різнопланово, а значить – об’єктивно.

Стало відомо із різних соціальних мереж, що жителів нашого міста звинувачують у побитті батуринців. В згадуваній статті висвітлено позицію однієї із сторін конфлікту, і сама ситуація вже встигла обрости найрізноманітнішими чутками. За інформацією звернулися до Марини Олександрівни Ларченко (кандидат юридичних наук, доцент), що була присутня під час даного інциденту.

— Марино Олександрівно, що ж насправді відбулося того дня в Батурині?

— Ми з друзями приїхали до міста Батурин у суботу 21 червня 2014 р., щоб подивитися історичні цінності, тобто на екскурсію, яка була запланована заздалегідь. Врешті-решт під’їхали до р. Сейм, щоб пообідати. Ми зайшли до кафе, яке знаходиться безпосередньо на березі та запитали, чи можна сісти у них зі своїми продуктами та пообідати. Нам було відмовлено, тому ми вирішили піти на берег річки та пообідати там. Згодом С.М.Охонько, Я.М.Тримпол та двоє жінок пішли до кафе, щоб придбати продукти харчування.

Наталія Березка, яка була безпосередньо в кафе, розповіла, що Ярослав Миколайович та Сергій Миколайович зайшли в кафе, хотіли придбати води, та запитали про наявність пива у продажу. Чоловік, який заправляв пивну кегу за барною стійкою сказав, що наразі пива немає, загалом відповідав грубо та використовував нецензурну лексику. А на запитання хлопців: «скільки необхідно чекати?», у відповідь почули: «скільки треба – стільки і будете чекати».

Після словесної перепалки цей кремезний чоловік вийшов із-за барної стійки і вдарив Ярослава в обличчя, від чого той втратив рівновагу і впав. Чоловік хотів продовжити побиття, для чого нахилився над Ярославом. У цей час Охонько С.М. намагався відтягти нападника та захистити товариша і, в свою чергу, отримав сильний удар в обличчя.

З’явилися жінки-працівниці закладу і почали нападати на Охонька С.М. та Тримпола Я.М., штовхати Наталю. Саме ці жінки сприяли подальшому розвитку конфліктної ситуації та бійки, своїми діями, погрозами та закликами до розправи над ніжинцями, чим завадили останнім одразу покинути місце подій.

Потім з’явилась невідома особа (нею виявився мер Батурина, який і є власником скандального закладу). У той час коли почалася бійка, дружина Ю. Хоменка, Людмила, зателефонувала чоловікові, який разом з іншими ніжинцями на той момент знаходився на березі річки біля місця відпочинку, і повідомила йому про побиття наших хлопців.

Після цього Ю.В. Хоменко, а пізніше В.В. Салогуб та я підбігли до місця події щоб з’ясувати всі обставини та мирним шляхом залагодити ситуацію. Врешті-решт бійка припинилася, було знайдено консенсус і ніжинці намагались покинути територію закладу.

Але агресивно налаштовані мер (Леонід Душа) та його родич (Віталій Шевченко) не вгамувались. Л. Душа взяв до рук лопату, а В. Шевченко – бейсбольну биту, і вони почали переслідування. Щоб завадити більш тяжким наслідкам, наші хлопці змушені були захищатися і захищати жінок, на яких накинулися ці двоє. У ході бійки Наталі вирвали сережку, а мер Батурина кидався на гостей з лопатою та погрозами вперемішку з брудною лайкою.

- Марино Олександрівно, в інтерв’ю зазначалось, що Я. Тримпол замахувався на батуринців пляшкою.

- Ні, це цілковита брехня. Ніхто зі свідків та учасників подій ніякої пляшки та й інших підручних засобів у ніжинців не бачив. Але ж конфлікт продовжувався. Варто зауважити, що саме В. Салогуб хотів залагодити його із земляками по-людськи (він родом з Батурина), але у відповідь на його мирні наміри В. Шевченко наніс кілька ударів. Знову почалося побиття.

Мер Батурина замахнувся на В.В. Салогуба битою, на захист став С.М. Охонько. Додам, що під час бійки офіціантки з кафе чіплялися ніжинцям за руки, утримуючи їх на місці події, а тим часом Шевченко та Душа наносили удари. У бік відвідувачів лунали численні погрози. Врешті-решт, нам вдалося повернутися на берег.

Зрозуміло, що по закінченні інциденту відпочинок було зірвано. Побоюючись розправи, адже лунали серйозні погрози від батуринського криміналітету, та на прохання жінок вирішили їхати додому, адже залишатися було небезпечно. Крім цього, у декого були фізичні ушкодження, одяг був у крові та пошматований.

- Як стало відомо, Валерій Салогуб є одним із кандидатів на посаду секретаря Ніжинської міської ради. Чи не вбачаєте ви в роздмухуванні цього конфлікту політичне замовлення, спрямоване на дискредитацію саме В.В. Салогуба?

-Я думаю, що саме так все і було. Під час виборів міського голови В.В. Салогуб був одним із лідерів мерських перегонів. Цікавим є той факт, що опоненти весь час шукали на нього компромат та використовували брудні технології. Та компромату не було. Навіть під час цього конфлікту в Батурині Валерій Володимирович мав наміри вирішити ситуацію мирно, дипломатично та інтелігентно, але захищав товаришів та жінок.

Варто розуміти, що саме у зв’язку з побоюваннями за життя та здоров’я родичів Валерія Володимировича, які постійно мешкають в Батурині, зважаючи на специфічну всеукраїнську славу батуринського мера, було прийняте рішення не звертатись до органів внутрішніх справ. Ми сподівались, що зважаючи на очевидну відсутність нашої вини в описуваному конфлікті, протилежна сторона не побажає його огласки.

Ви знаєте, і зараз не можу оговтатися від того, що відбулося: люди їхали відпочити з добрими намірами, а зустріли їх по-варварськи Про що можна говорити, якщо сам мер веде себе як дикун, зустрічає гостей не з хлібом-сіллю, а з битою та лопатою.

До речі, міський голова вже під час бійки погрожував розправою, вказуючи на те, що він пов'язаний із криміналітетом (у свій час був активним членом конотопського угрупування, так як і його родич, В. Шевченко). Відповідну інформацію кожен може знайти в google за його прізвищем та ім’ям. Присутні свідки нападу на ніжинців з числа жителів Батурина залякані, тому звідти важко чекати на об’єктивну інформацію. Та офіціанти повідомляють, що у кафе мало не щодня трапляються бійки. Активним їх учасником є В. Шевченко.

- Марино Олександрівно, але ж у кожному такому закладі має вестись відеоспостереження і по ньому можна з’ясувати, хто був ініціатором конфлікту.

- За словами ніжинців, камери біля кафе вони точно бачили. Але на запит В.В.Салогуба про можливість передати запис до правоохоронних органів, працівники закладу йому відмовили, зіславшись на те, що камери у них не працюють. Тому і свідчення різняться.

Ми готуємо спільний позов про стягнення завданої шкоди та спростування неправдивих даних, які були оприлюднені. Хочеться підкреслити, що все це має характер політичного замовлення. Випливають люди, які на минулих виборах були налаштовані проти нашої політичної сили, а зараз роздмухують ситуацію та перекручують факти. Впевнена в тому, що в цій ситуації завдяки думаючим та небайдужим людям таки вдасться встановити справедливість та покарати винних.

«Уездные новости»

До теми:

Как нежинский «бомонд» распальцевался на чужой територии

Лінник шукає заміну ніжинському «бомонду»