Промисловий альпінізм призвів до смерті(фото)

1 вересня в Чернігові загинув 48-річний Валерій Котвицький. Він впав з висоти чотирнадцятого поверху будинку по проспекту Перемоги, 75.

Чоловік під замовлення оббивав сайдингом балкон (такі роботи на висоті називаються промисловим альпінізмом). У той день Валерій був із напарником, Максимом.

- Хлопець встиг лише подати відро з замазкою для швів, як почув крик Валери. Що стало причиною нещасного випадку, зараз з'ясовує міліція. Забрали мотузки на експертизу. На місці трагедії мешканці будинку посадили квіти, - каже 44-річна вдова Лариса Котвіцька. - Але моїй душі і серцю спокою немає.

На очі Лариси Данилівни навертаються сльози.

- Ми були повінчані, прожили разом 23 роки. Він часто говорив мені «люблю». Навіть при друзях, вголос: «Як же я тебе люблю». Нам багато хто заздрив. Валера, крім того, що був непитущий (ну хіба що по святах), так ще й майстер на всі руки.

Він записував думки, які приходили в голову. Ось послухайте, - Лариса відкрила зошит. - «Чим шлях важче і складніше, тим мета дорожче. Чим недоступному мета та недоступному пік, тим радісніше перемога » чи « А щастя в тому, щоб любити, всього себе тобі дарувати ».

У нас старенька «Мазда 626», друзі жартували над чоловіком, мовляв, пора міняти. Він відповідав: «У мене улюблені як машина, так і жінка-одна ».

А як готував! Коли приходили друзі, пек млинці, підкидав їх на сковорідці. Дуже любив експериментувати на кухні, обожнював китайські страви. За кілька днів до загибелі він консервував томатний сік і робив кисло-солодкий соус (китайський). Для нього чистив перець чилі, я хотіла допомогти, а він сказав: «Не треба, я сам, ти пальці обпечеш».

Як він дочку обожнював, мріяв про онуків.

Все б віддала: квартиру, машину, аби чоловіка повернути.

Валера не дожив до 49 - річчя тиждень. Вони з братом – близнюки, народилися в суботу. Брат помер 17 років тому. Йому був тридцять один рік. Відірвався тромб - це трапилося в суботу. І Валера загинув в суботу.

Лариса Данилівна розплакалася. Трохи заспокоївшись, продовжила:

- Сиджу на заспокійливих, у квартирі все нагадує про чоловіка. Вийду, люди про нього говорять. У нас сусід 88 - річний Микола Іванович, йому ногу відрізали, так Валера для нього через день, вранці, ходив за домашнім молоком, хоча дочка і внучка через зупинку живуть. Тепер дідусь плаче: «Чому немічні старі живуть, мучаться, а людей у ​​розквіті сил Бог забирає?». Мешканці сусіднього додому принесли на похорон вінок від пенсіонерів. Адже чоловік багатьом лагодив безкоштовно крани.

Ніщо не віщувало біди, ось тільки кішки наші Умка і Міка напередодні сильно нявкали. Ми думали, за котами, виявилося, до нещастя.

- Лариса Данилівна, як вийшло, що Валера займався такою небезпечною роботою?

- Він працював інструктором з туризму в училищі № 1 на «Хімволокно». Професійно займався альпінізмом. Водив групи на Кавказ, де високі гори і величезні ущелини. Все благополучно. Працював у Чорнобилі, у нього було посвідчення про допуск до висотних робіт. Але коли звільнився, цей документ йому не віддали. Влаштувався в фірму «Вертикаль». А трохи більше року тому його покликав до себе підприємець Олександр Грічік. Сказав: «Пропоную кращі умови. Будемо працювати 50/50. Я - шукати клієнтів, ти - виконувати роботи всіх видів ремонту дахів над балконами останніх поверхів, утеплення квартир, герметизацію міжпанельних швів, вікон, щілин, фарбування фасадів, миття вікон, монтаж рекламних щитів ». І Валера пішов.

На похорон чоловіка прийшло чоловік 200. У той день я зрозуміла, хто був його справжнім другом. А Олександр не те що не прийшов на похорон, не допоміг матеріально (адже до похорону не готуються, коли всі живі, здорові, гроші на них не відкладають), а навіть по телефону не висловив співчуття. А адже Валера зробив половину висотної реклами в місті.

І ось тепер я йду по місту, бачу що висять на канатах молодих хлопців на висотках і думаю: «Невже їх не бачать прокурори, чиновники, відомства, які відповідають за охорону праці? Фахівці інших служб, які контролюють дотримання правил техніки безпеки при виконанні небезпечних робіт? Чи знають співробітники податкової, чи є утіх, хто наймає альпіністів, дозволу на проведення висотних робіт? »

Хтось же повинен перевіряти альпіністське спорядження перед початком робіт. Наскільки я знаю, офіційно Валера не був прийнятий на роботу по трудовій. З ним не було укладено угоду на виконання певного виду робіт. Розумію, чоловіка не повернути. Але ж в Чернігові є десятки інших висотників.

Зателефонувала Олександру Грічніку:

- Прокоментуйте трагедію з Валерієм Котвіцьким.

- А я тут при чому? Ми працювали з ним рік тому. Тим більше я зараз не в Чернігові. Буду через тиждень.

Колега, директор фірми «Вертикаль» Олександр Максименко каже, що подібного нещасного випадку серед чернігівських промислових альпіністів ще не було.

За фактом загибелі Котвіцького міліція веде перевірку.

Валентина Остерська, газета «ВІСТЬ» № 37 (514) від 13.09.12