У Чернігові помер 13-річний хлопчик. Отруївся газом?

У приймальному відділенні міськлікарні № 2 в Чернігові 26 травня вдень помер Андрій Озімай, учень 6-Б класу школи № 28. Розтин показав - школяр отруївся невстановленим газом. Що це - самогубство, дитяча цікавість, нещасний випадок або злочинний вплив друзів, зараз розбирається міліція, пише тижневик "Весть".

Газовий балон кілька років простояв у дворі Жив Андрій у співака, селі, включеному в межі міста в 1999 році. Туди і вирушили. Непоганий будинок, але двір недоглянутий, подекуди зламаний паркан. Нас зустрічає мати Андрія 33-річна Світлана Галенко, вона в чорному, з траурною пов'язкою. Веде в будинок. 

- Ось тут, біля дивана, я його на підлозі і знайшла. Очі відкриті, з носа текла кров, він був без свідомості, але пульс пробивався ... Я саме повернулася з магазину, бабуся була на городі. У дворі лише молодший син, дев'ятирічний Іллюша. Я спробувала привести сина до тями. Викликала "швидку", але чекати її приїзду не стала, побігла до сусідів і попросила, щоб швидше відвезли Андрійка до лікарні. Я тримала його голову на колінах, поки ми їхали, перевіряла пульс. Занесли його до лікарні, там відразу ж поклали на каталку. А через кілька хвилин сусід Рома, що привіз нас, вийшов і сказав: «Свєта, тримайся, все ...». У довідці про причину смерті написано: «токсичну дію невстановлених газів». Потім приїхала міліція, стали всіх розпитувати. 

- Світлано Миколаївно, кажуть, Андрій напустив газу з балона, що стоїть у дворі, в кульок і вдихав його. Потім зайшов до хати, сів на диван і продовжив дихати. Може, він хотів розпрощатися з життям? 

- Якби він хотів щось зробити з собою, зробив би це давно. В той день я не кричала на сина. Все було, як звичайно. Не було причин. 

- Які відносини були у нього в школі? 

- У класі до нього ставилися погано, бувало, прийде, книга розірвана, зошити пом'яті, то сліди від чийогось взуття на одязі. Він просив: «Мамо, переведи мене в іншу школу». Я думала, між дітьми всяке буває, може, владнається. І говорила, почекай. Табель він приніс слабенький. Я сказала, добре, що колів (одиниць) нема! Вже на похоронах вчителька сказала, що Андрій говорив дітям: «Я в сьомий клас до вас не прийду». 

- Батько не ходив у школу розбиратися? 

- Він дев'ять років тому помер, серце. Тоді Іллюші було три місяці. 

- Світлана Миколаївна, а як же балон, газ? 

- У нас в будинку підключений газ. Вже й балон нам був не потрібний. Його кілька років тому взяли, щоб смалити порося. Так і залишився стояти на подвір'ї напівпорожній. Накинула на нього покривало, а зверху килимок. Кілька пакетів, які купую для сміття, я знайшла зім'ятими в кущах у дворі, коли прибирала пе ред похоронами. Думаю, його старші хлопці, які до нас приходили, змусили нюхати. 

- А хіба газ нюхають? Зазвичай же клей. 

- Не знаю. 

Від жінки несло спиртним. Що вона пила, алкоголь або спиртовмісні заспокійливе, не знаю. 

- Світлано, ви зловживаєте спиртним? 

- Випиваю, як усі, у свята.

«Мамки немає, пішла горілку пити, а мені що робити?» 

В останні години життя Андрія бачив товариш, 9-класник школи № 5 Олег Дяченко. Застали хлопця вдома. Худий, видно, їсть не досита, одяг, як з чужого плеча. Розмовляю з ним у присутності батька 39-річного Сергія Федоровича. Мужик був напідпитку. 

- Того дня молодший брат 8-річний Коля побіг гуляти. Куди, я не знав. Знайшов його у Ільюхі. Вони бігали по двору. Андрій був у хаті, сидів на дивані і нюхав з пакета. По запаху газолін з балона (це залишки після газу, зазвичай його зливають і заправляють мотоцикли. - Авт.). Смерділо на всю кімнату. Я вихопив пакет у нього з рук. Сказав, ти що, дурень? Кажуть, 10 хвилин, і людина - труп. Але він нічого не відповів і взяв інший пакет. Тоді я пішов додому. Малі гуляли по двору, - розповідає Олег. 

- Це правда, що Андрія ображали в школі? 

- Не знаю, я з ним не вчився. Але знаю, школу він не любив. 

- Дивний Андрюха був, сам собі, - продовжує батько Олега. - Я копав город.Він іде, щось бубонить: «зае ... ло все, мамки нема, пішла горілку пити, а мені що робити?». 

- А що, вона випиває? 

- А хто тут у Півцях не п'є? Більша половина бухає. Ось і моя дружина повіяла кудись. Чотири дні вдома не ночувала. Ну, побив я її ... На кісточках пальців заживають ранки. Бив, перестарався.

Валентина Остерська