Пшонка і Яцуба обіцяли інваліду покарати чернігівських правоохоронців. Але…

Цей чоловік після автомобільної аварії лежав у комі кілька місяців. Тепер ходить із ціпком. Інвалід другої групи ледве пересуває ноги.

Багатий водій „Мерседеса”, який спочатку був винний у аварії, через кілька років зробив винним інваліда, якого покалічив. Не сам. А за допомогою правоохоронців та експертиз, які робив у Німеччині.

Цей  чоловік попросив опублікувати  його лист до Президента України Віктора  Януковича. Бо сподівається, на справедливість.

Йому складно відмовити.

Не відмовимо ми і  тим, хто захоче доповнити розповідь. Зокрема працівникам правоохоронних органів, які він звинувачує у корупції.

Президенту  України 

Януковичу Віктору Федоровичу

Горного Віталія Володимировича

14010, м. Чернігів

Вельмишановний пане президенте України!

З приводу відвертих корупційних дій Чернігівських «перевертнів» у погонах до Вас звертається інвалід праці II групи Горний В.

Яскраво вираженим прикладом тотальної корупції в правоохоронних органах є фальсифікація кримінальної справи №03-04726.

Як відомо – корупція, за визначенням, це – використання своїх прав і повноважень, для прийняття протиправних рішень з якоюсь метою.

Саме такі дії вчинив і вчиняє заступник прокурора Чернігівської області *** (заява про вчинений злочин від 10 липня 2009 р.), вигороджуючи Конотопського міні-олігарха Дікарєва Є. від кримінальної відповідальності, вже після пред’явлення йому обвинувачення за ст. 286 ч. 2 КК України.

А починалося це у березні 2003 року. Коли Конотопський нувориш Дікарєв Є. в ДТП, що сталося близько 14 години на 72 км автодороги Кіпті-Глухів-Бачівськ зробив мене інвалідом, а злочинцем – за його гроші – продажні «перевертні» з правоохоронних органів Чернігівщини.

Дікарєв Є., рухаючись зі швидкістю більше 150 км/год., не справився з управлінням машиною і буквально протаранив мій автомобіль, який з місця зіткнення, що знаходиться на узбіччі, в 3,4 м від краю проїжджої частини дороги, відлетів на 5 метрів в кювет. Про це свідчать схема ДТП та фототаблиця слідової інформації від 07.03.2003 року.

Внаслідок  ДТП  я отримав тяжкі тілесні ушкодження,  втратив свідомість і більше місяця знаходився в непритомному стані. Скориставшись чим, вже 14 березня 2003 року, капітан міліції Гудима С., замість порушення кримінальної справи і призначення автотехнічної експертизи, виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

Коли у грудні 2003 року я встав на ноги, одразу почав боротьбу за правду з продажними правоохоронцями. Але 2 роки, в угоду корупційним інтересам зацікавлених, ігноруючи мої багаточисельні скарги і звернення, кримінальна справа не порушувалася.

Тільки після того, як 29 серпня 2005 року, я потрапив на запис телевізійної програми «Скарги громадян на дії міліції», начальник УМВС України в Чернігівській області у своєму листі написав: «…в причинному зв’язку з ДТП знаходяться дії водія автомобіля «Мерседес» Дікарєва Є. (в його діях, під час дорожньо-транспортної пригоди вбачається порушення п. п. 1.10, 1.23 Правил дорожнього руху України)».

Таким чином, тільки завдяки телебаченню 8 вересня 2005 року була порушена кримінальна справа. І лише через 6,5 місяців, тобто 21 березня 2006 року Дікарєву Є. було пред’явлено обвинувачення у скоєнні злочину: «… проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху та скоїв зіткнення з автомобілем марки «ГАЗ-33021», який знаходився в нерухомому стані на правому узбіччі, по ходу руху автомобіля «Мерседес».

Своїми діями, які виразились у порушенні п. п. 10.1, 12.1, 12.3, 12.6 г Правил безпеки дорожнього руху України, що стало причиною та умовою настання даної дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої потерпілому заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, Дікарєв Є. скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України».

Відчувши, що йому світить реальний тюремний термін, Дікарєв Є. почав шукати для себе захист серед нечистих на руку прокурорських робітників. Його «вивели» на заступника прокурора області ***.

І виявилося, що гроші нувориша Дікарєва Є. здатні творити чудеса. Тому сталося непередбачуване і справа до суду направлена не була. А почалася відверта фальсифікація кримінальної справи.

Місце зіткнення, по бажанню слідчого, як і в 2003 році, стало смугою руху «Мерседеса», тілесні ушкодження, отримані Дікарєвим Є. в боксі в 2005 році, стали ушкодженнями ДТП 07.03.2003 року.

Четвертий слідчий в цій справі, незважаючи на те, що у всіх, без винятку автотехнічних експертизах, навіть у тій, що мене звинувачує і в обвинуваченні Дікарєва Є. державною мовою сказане: «Зіткнення сталося на заасфальтованому узбіччі дороги…», звинувачуючи мене, 31 січня 2007 року написав у постанові: «…не надав дорогу транспортному засобу, що рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку,  … внаслідок чого «Мерседес» Дікарєва Є., який рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку скоїв зіткнення з автомобілем під керуванням Горного В.»

Звідки я міг знати, що місце в 3,4 м від краю проїжджої частини дороги, де стояла моя машина, це теж смуга руху Дікарєва? Як може одне і те ж місце називатись то «узбіччям», то «смугою руху»?

Чому слідчий вважає, що при швидкості більше 150 км/год «узбіччя» стає смугою руху Дікарєва Є.? Відповідь, на ці питання – очевидна: дії продажних правоохоронців визначаються не законом, а товщиною гаманця.  

Слідчий по справі Сердюк А., з метою отримання потрібних даних, не зважаючи на присутність понятих і ведення відеозапису слідчої дії відтворення, примусив свідка Станецьку Н. змінити свої первинні покази.

У свідка при цьому навіть відбувся нервовий зрив. Учасники відтворення Півень В. і Гарига С. з цього приводу дали свідчення в ході розгляду справи в Борзнянському місцевому суді (т. 3 а. с. 101-115). Крім того учасники слідчої дії Жабінець П. і Півень В. давали покази прокурору Борзнянського району Чернігівської області. А ще він переглядав відеозапис слідчої дії відтворення.

Але незважаючи на неспростовні докази вчинення слідчим злочину, передбаченого ст. 364 ч. 3 КК України, прокуратура Борзнянського району пише: «В діях слідчого Сердюка А. відсутній склад злочину».

Слідчі за власною ініціативою призначили 6 автотехнічних експертиз, поки висновок експерта не влаштував слідство і багатого злочинця. Для цього експерт КНДІСЕ Кононенко О., всупереч всій наявній інформації від 7 березня 2003 року про положення транспортних засобів в момент зіткнення (протокол огляду місця події, схема до нього, фототаблиця слідової інформації), у своєму висновку №3657/3658 розміщує транспортні засоби в такому місці і положенні, яке дає йому підстави визнати мене винним у скоєнні ДТП.

На превеликий жаль, вже після судових процесів, прокуратурою м. Чернігів було встановлено фальсифікацію мого звинувачення у скоєнні злочину.

Зокрема в постанові від 9 грудня 2008 року вказано: «…в матеріалах перевірки маються достатні дані щодо наявності в діях експерта Кияшко Ю. ознак складу злочину, передбаченого ст. 384 ч. 1 КК України», який: «… при складанні висновку є учасником  процесу і при його завідомо неправдивому складанні вчиняє злочин проти правосуддя…», а також виявлено службове підроблення слідчим висновку експерта, який знаходиться в матеріалах кримінальної справи №03-04726.

Незважаючи на те, що постанова чинна і ніким не скасована, подальші реальні дії по відновленню справедливості блокуються СУ УМВС і прокуратурою Чернігівської області. Які, без будь-яких правових підстав і всупереч документальним доказам, отриманим міською прокуратурою, стверджують, що склад злочину в діях слідчих і експерта Кияшко Ю. відсутній. Виносячи відверто корупційні постанови.

Так активний фігурант у справі фальсифікації Скрипка А., ігнорує постанову прокуратури м. Чернігова, голослівно заперечуючи, документально обґрунтований висновок міської прокуратури, складу злочину в діях експерта бачити не хоче: «… у порушенні кримінальної справи відносно … Кияшко Ю. за ст. 384 КК України, відмовити» (постанова від 23 грудня 2008 року).

А Симоненко А. у постанові від 19 січня 2009 року цю брехню осв’ячує. На цій брехні і базуються всі відповіді прокурорських працівників, навіть президенту України.

В постанові Симоненко А. пише: «… 16.05.2006 р. Гома Р. виніс постанову про призначення додаткової судово-медичної експертизи і за її наслідками експерт Кияшко Ю. склав висновок №26 від 05.06.2006 р., в якому вказав, що розрив зв’язки нави лівому колінному суглобі міг утворитися 07.03.2003 р. за обставин ДТП та відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості.

Відповідно до копії «Журналу реєстрацій» висновок №26 отримав Скрипка А. Згаданий висновок №26 досліджувався місцевим судом Борзнянського району під час судового розгляду справи та апеляційним судом Чернігівської області».

Всі перелічені документи я додаю на розгляд, щоб Ви змогли переконатись, що вони не містять, навіть натяку на сказане Симоненко А.

Вони  свідчать зовсім протилежне: висновку із судової справи Скрипка А. ніколи не отримував, а висновок, їм отриманий, ніякий суд не досліджував. Його просто знищили.  Так, дійсно, на підставі постанови слідчого від 16.05.2006 р. експерт склав висновок, в якому прийшов до підсумків: «Зв’язати даний розрив зв’язки, з мавшою місце травмою 07.03.2003 р. не мається можливим із-за відсутності судово-медичних даних, так як, при первинному зверненні 07.03.2003 р. ушкоджень в ділянці лівого колінного суглобу зафіксовано не було».

Цей висновок, до речі лише один із трьох, складений експертом у правовий спосіб, зареєстровано в «Журналі реєстрацій» під №26. І саме цей висновок 05.06.2006 р. отримав Скрипка А., про що свідчить його підпис.

Другий із цих висновків, за свідченням прокуратури м. Чернігова, складено без всяких правових підстав з метою підміни першого висновку.

А третій – це взагалі брудна фальсифікація, вчинена, за попередньою змовою, слідчим і експертом. З метою вигородити Дікарєва Є. та засудити мене за те, що він зробив мене інвалідом.

Після отримання Скрипкою А. висновку, він загадково зник. А залишився тільки другий екземпляр в архіві бюро. Цілком очевидно, що в архіві Чернігівського обласного бюро судово-медичних експертиз (ЧОБ СМЕ) ніякий суд нічого досліджувати не міг, навіть теоретично.

Є ще 2 висновки під номером 26. Один із них, отриманий слідчим Гронем А., є теж тільки в архіві ЧОБ СМЕ. А ось третій – в ЧОБ СМЕ ніколи не видавався і слідчі в законний спосіб його ніколи не отримували.

Саме цей третій, сфальсифікований, за попередньою змовою, слідчим з експертом, і знаходиться в матеріалах судової справи і став головним аргументом в моєму засудженні. Відмовний матеріал, на підставі якого, нібито, винесена постанова, не містить про це ні слова, а також не містить і того, на що вказує Симоненко А. Скоріше постанова написана під диктовку.

Після цього мною було подано четверо клопотань щодо внесення подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. І тільки 19 травня 2009 р., тобто через 5 місяців прокуратурою Чернігівської області була винесена постанова про призначення розслідування нововиявлених обставин (постанова від 19.05.2009 р.).

Але в ході цих дій поставлено, не дійсно нововиявлені прокуратурою м. Чернігова, і тому актуальні обставини (службове підроблення слідчих), а цілком надумані обставини – правильність кваліфікації експертом спортивних ушкоджень Дікарєва Є. 2005 р. А в той же час умисно і з розрахунком, залишені поза увагою, вже документально встановлені (матеріал перевірки №523/1-08) прокуратурою м. Чернігів, дії слідчих і експерта по фальсифікації матеріалів кримінальної справи №03-04726. Акт судово-медичного дослідження (обстеження) Дикарєва Є. від 24.03.2003 р. і всі інші медичні документи матеріалів справи, включно до травня 2006 року - це документальний доказ фальсифікації медичної картки №1187/259 і висновку експерта №26, покладеного в основу мого звинувачення.

Незважаючи на це,  високопосадовці органів прокуратури роблять вигляд, ніби не розуміють, що 24.03.2003 року експерт досліджував зовсім іншу медичну картку. В якій вказані не тільки інші травмовані частини тіла, а головне - другі медичні діагнози.

А вершина айсбергу корупційних дій тих, хто поставив себе не тільки над законом, а і над Конституцією України – це постанова про відмову в перегляді кримінальної справи у зв’язку з нововиявленими обставинами, прокурора Борзнянського району Колесника В. (постанова від 1 липня 2009 р.)

З метою, приховати кримінальні дії «перевертнів», Колесником В. проігнорована  постанова О.О. Яся, навіть про надумані нововиявлені обставини. Так із 6 питань постанови, про 3, ключові, навіть не згадується. А матеріали перевірки прокуратури м. Чернігова і первинний судово-медичний документ (акт №167 від 24.03.2003р.) взагалі були приховані від комісії експертів.

Відтак можна стверджувати, що саме розслідування не проводилось. А просто написана потрібна брехня. Тобто корупційні дії одних, «кришують» інші корупціонери.

Саме в такий спосіб, надзвичайно зухвало і цинічно, сфальсифікована кримінальна справа №03-04726, а я призначений злочинцем і засуджений. А із злиденної пенсії інваліда утримують вартість багаточисельних експертиз, які призначались для того, щоб зробити мене злочинцем. Сьогодні ж робиться все, щоб приховати, виявлену прокуратурою м. Чернігова, фальсифікацію мого звинувачення з метою засудження.

На жаль, мої особисті звернення до компетентних органів натикаються на відверту протидію зацікавлених правоохоронців і їх покровителів, внаслідок чого високі правоохоронні інстанції продовжують покривати злочинців і повторювати їх відверту брехню.

Незважаючи навіть на те, що міська прокуратура Чернігова документально встановила: 1) фальсифікацію судово-медичного експерта Кияшка Ю., про що є чинна постанова від 9 грудня 2008 року; 2) службове підроблення слідчим матеріалів кримінальної справи, з метою мого звинувачення і засудження (матеріали перевірки №523/1-08).

 До Вас, як до визнаного державного і політичного діяча, президента і гаранта Конституції України, з благанням про допомогу, з приводу мого незаконного звинувачення і засудження, внаслідок службового підроблення, Чернігівськими «перевертнями» у погонах, матеріалів кримінальної справи №03-04726 і захист від корумпованих правоохоронних органів Чернігівської області, які попрали мої конституційні права, зробили злочинцем і продовжують знущатись навіть після того, коли прокуратура м. Чернігова виявила службове підроблення слідчим матеріалів кримінальної справи, звертається інвалід праці II групи В. В. Горний.

Звертається з надією на те, що Ви, як Перша особа держави, Голова антикорупційного комітету зможете розірвати це коло корупційної брехні, в якій погрязли всі ті контрольні органи, куди я звертався багато років, і відновити справедливість у цьому конкретному випадку.

Тим самим продемонструвавши, не лише Чернігівським «перевертням», а й всій Україні, що часи безкарного знущання над людьми та беззаконня минули і на нашій землі, нарешті, наводиться порядок, а винні у злочинах будуть нести відповідальність перед законом, не зважаючи на їх посади і звання.

Додатки:

1.Постанова від 14 березня 2003 року

2.Лист №8/5-Г-186 від 29.08.2005 року                                     

3.Постанова про пред’явлення обвинувачення від 21 березня 2006 року

4.Постанова про пред’явлення обвинувачення від 31 січня 2007 року

5.Покази співробітників ЧОБ СМЕ на 6 аркушах

6.Постанова від 9 грудня 2008 року

7.Постанова від 23 грудня 2008 року

8.Постанова від 19 січня 2009 року

9.Покази учасників відтворення.

10.Постанова від 1 липня 2009 року

11.Три висновки експерта Кияшко Ю., що мають номер 26.

12.Ксерокопії матеріалів перевірки прокуратури м. Чернігова №523/1-08

13.Вирок Борзнянського районного суду

14.Ухвала Чернігівського апеляційного суду

15. Висновок спеціалістів від 29 січня 2008 року

16. Висновок спеціаліста №10 автотрасологічного дослідження

17. Інші матеріали

З повагою і надією Горний В.

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити