Погуляв на волі лише місяць

У наш час знайти та винайняти житло не проблема. За Ваші гроші – на будь-який смак. Але господарі таких квартир можуть і не здогадуватися, що такий безневинний вид заробітку може коштувати їм здоров'я, як фізичного, так і психічного.

Коли 20-річна Женя почала здавати житло, точніше кімнату, в своєму приватному будинку 23-річному прилучанину Віктору, вона і гадки не мала, що це обернеться для неї трагедією.

Хлопець справно вносив помісячну плату, проживав деякий час у неї, а потім знайшов собі інше житло та переїхав. І все б було тихо-мирно, якби Віктор випадково не зустрів... Миколу.

Одного червневого дня Микола приїхав до Чернігова з... Кіровограду. Місяць тому цей 25-річний чоловік звільнився з місць позбавлення волі, де відсидів чималий строк за пограбування.

Оскільки на волі йому стало сумно одному, він вирішив познайомитися з дівчиною. Та щоб далеко не ходити, вирішив шукати собі кохану через Інтернет. Пошуки привели його до Чернігова. Саме тут проживала Олена, яка і сподобалася вимогливому Миколі. Молоді люди почали активне спілкування через Інтернет, переписувалися та передзвонювалися.

І ось Микола захотів вже не віртуального спілкування, а якогось більш земного, більш інтимного. Він купив квиток і рушив у незнайоме місто до коханої. Та коли він приїхав в Чернігів, Олена... зникла. І з Інтернету, і по телефону не відповідала. Хлопець зняв квартиру на добу. Переночував. Наступного дня вирішив розвіятися та трохи походити по місту.

І ось саме на цій прогулянці він і зустрів Віктора. Той саме пив воду з колонки. Як кажуть, «споріднені» душі тягнуться одна до одної. Микола побачив на ногах Віктора характерні татуювання. Їх значення чоловік затямив ще в місцях «не столь отдалённых». Хлопці поздоровкалися як старі друзі.

Зав'язалася бесіда, з якої Микола зрозумів, що Віктор не лише під наркотичним «кайфом», а й може пригостити і свого новообраного товариша. Чоловіки поїхали на квартиру до Віктора. Це житло чоловік вже винаймав разом зі своєю співмешканкою, такою ж як він любителькою «кайфу». Дві доби пройшли у веселощах та розвагах, поки чоловіки не зрозуміли, що і наркотики, і гроші закінчилися.

Саме тут Віктор і згадав, що в будинку Євгенії, де він раніше винаймав кімнату, повно усілякого добра.

Він запропонував Миколі навідатися туди і спробувати щось вкрасти. Спочатку вирішили подзвонити у будинок та перевірити, чи є хтось вдома. Віктора господиня могла б упізнати, тому до будинку рушив Микола. Та товаришів чекала невдача: коли він подзвонив у двері, їх відчинила Євгенія. Микола викрутився, наплівши усіляких балачок, та ні з чим пішов геть.

Та наркотичний голод терпіти неможливо, тому товариші вирішили будь-що здобути гроші.

Наступного дня хлопці знову рушили до будинку Євгенії. Та тепер вони вирішили, що проникнуть у будинок незалежно від того, чи є вдома господиня. Тобто вирішили йти напролом. Коли близько 9 години ранку чоловіки знову подзвонили у двері будинку, господиня, ні про що не здогадуючись, відчинила їх.

Це було її помилкою. Микола вдарив жінку, кинув її на підлогу, перевернувши униз обличчям. А тоді вже до будинку зайшов Віктор (в цей час він ховався за дверима, щоб Євгенія його не побачила і не впізнала). Чоловіки залякали жінку так, що вона боялася поворухнутися. Самі ж вони не гаяли часу та швиденько «обнесли» квартиру. Їх здобиччю стали аудіо- та відеотехніка, гроші, золоті прикраси.

Залишивши залякану жінку на підлозі, злочинці пішли. Награбоване друзяки продали, а на отримані гроші «затарилися» під зав'язку наркотиками та випивкою. Та їх гульні поклали край оперативники Чернігівського міського відділу міліції.

Євгенія із заявою про пограбування звернулася до міліції, надавши прикмети одного з нападників та перелік викраденого. Правоохоронці почали проводити оперативно-розшукові заходи, відпрацьовувати коло осіб, які знали про статки Євгенії. І оперативним шляхом вийшли на Віктора.

Друзяк-грабіжників затримали через кілька днів після скоєного ними злочину. Вони розповіли, куди діли викрадене. Частину його вдалося повернути власниці. А от товаришів «закрили». Їх помістили до ізолятора тимчасового тримання. За даним фактом порушена кримінальна справа за ч. 3 ст. 186 Кримінального кодексу України («Грабіж»), санкція якої передбачає до 8 років років позбавлення волі.

Наталія Човпило,
помічник начальника ЧМВ УМВС 
по роботі з громадськістю та ЗМІ