Останнє оновлення: 16:41 неділя, 23 листопада
Кримінал
Ви знаходитесь: Кримінал / Пригоди / Жінка викрала племінницю

Жінка викрала племінницю

Понад місяць 33-річна Ірина Дьоміна з міста Чернігів шукала доньку Анастасію, 6 місяців. Її викрала сестра покійного чоловіка Тетяна Дьоміна.

Ірина — росіянка. Олег Дьомін — її другий чоловік. До Чернігова перебралися позаторік. Жінка влаштувалася продавцем на Привокзальний ринок, чоловік працював водієм. Ксенія, донька Ірини від першого шлюбу, відвідувала російську школу. У подружжя народилася донька Анастасія.

— Усе було добре, — зітхає Ірина. — Якби Олег не помер. Вийшов із ванної, упав і все. Крововилив. Йому було 48 років.

У Чернігові живе сестра чоловіка Тетяна Дьоміна, 57 років. Колишня військова заробляє на життя тим, що перед похованням читає Псалтир над небіжчиками.

— Стали мене звинувачувати у смерті, — веде далі Ірина. — Тетяна по церквах ходила, жебракувала. Пояснювала: брат помер, невістка спивається, дитину ні за що лікувати. Написали скаргу, що я алкоголічка, погано доглядаю за донькою, їсти нічого.

Жінка з доньками вирішила повернутися до Росії. Від’їзд планувала на 3 липня. Доки оформляла документи, Анастасію залишила братовій сестрі. Тетяна Дьоміна дізналася про від’їзд і зникла.

— Я дзвонила їй, просила повернутися, — каже Ірина Дьоміна. — Тетяна казала, що поїхали лікуватися в Київ. Але ж Настя здорова. Погнала я до Києва. Ніхто там мене не зустрів. Тиждень водили за носа. 11 липня написала заяву в міліцію.

Ірина запевняє, що після цього їй почали погрожувати,  надсилали СМС на мобільний.

— Ось, дивіться: ”Вибирайся з нашого міста”, — Ірина показує повідомлення. — А це наче від покійного чоловіка: ”Досить ходити по землі, чи не пора до мене”, ”Досить куражитися, іди, я чекаю на тебе”. Номери анонімні.

Міліціонери на кілька годин затримали Жанну — доньку Тетяни Дьоміної.

— То був найстрашніший момент, — каже Ірина. — Тільки Жанну забрали, отримую СМС: ”Якщо Жанну не відпустять за 5 хвилин, я з Настею стрибну із моста”. Потім наступна: ”Прощай, ми вже стрибнули”. Два тижні мотали нерви. Аж поки я не поскаржилася прокурору Чернігова. Він усіх підняв на ноги й найшов доньку.

Тетяна Дьоміна із племінницею ховалися у знайомих на вул. Павлика Морозова. Дівчинку віддали матері.— Та ніхто Настю не викрадав, вона в мене жила, — запевняє Тетяна Дьоміна. Жінка має кімнату в колишньому гуртожитку ”Хімволокна”. Живе з матір’ю та донькою. — Іра принесла сюди речі. Два дні Настя в мене була, день у неї.

Жінка впевнена: у смерті її брата винна Ірина.

— Іра замужем за Олегом півроку. А до того вона 13 років в нього між ніг бовталася, — обурюється Тетяна.

— Олег — порядний, а Іра розбила йому сім’ю й життя. У Чернігові працював з 7 ранку до 11 вечора. Приходив додому, вона його ще й била.

Запитую, чому переховувалася з дитиною.

— Бо сюди вона прийшла б і забрала дитину. Думаєте, вона мені її знову дасть? Ніколи. А Іра безпробудно п’є, дитину треба ховати.

За викрадення дівчинки проти Тетяни Дьоміної порушили кримінальну справу.

— Ірина Вікторівна не пила, це точно, — каже вчителька початкових класів Олександра Ананко. — Її Ксенія ходила в мій клас. Добре одягнута, доглянута, ввічлива. Перемогла в конкурсі ”Міс осені”. І мама, і батько приходили до школи на всі заходи, батьківські збори. Нормальна, благополучна сім’я. Ірина взагалі довірлива й відкрита.

— На квартирі Дьоміних я був тричі, — додає спеціаліст служби у справах неповнолітніх Іван Попович. — Кожен раз без попередження. Оглянув житло, факти про неблагополучність не підтвердилися. Дитина доглянута, у квартирі порядок. Ситуації зловживання алкоголем не побачив.

закрити

Додати коментар:

Фотоновини

  Голодний 1947 рік у Чернігів

SVOBODA.FM