Тваринництво є перспективною галуззю сільського господарства Чернігівщини

Такого висновку дійшли учасники прес-туру до сіл Григорівка та Піски Бахмачського району.

Заступник голови Чернігівської ОДА з питань агропромислового розвитку Анатолій Іванько, представники засобів масової інформації познайомились з роботою сільськогосподарських підприємств, що виробляють молоко; відвідали доїльні зали Агрофірми ім. Т. Г. Шевченка та Приватного сільськогосподарського підприємства “Пісківське”.

Під час прес-конференції Анатолій Іванько пояснив журналістам, що тваринництво є пріоритетною галуззю сільського господарства в Чернігівській області. Щодо рослинництва, то на його думку, зернові, вирощені на Чернігівщині, не є конкурентноздатним товаром на ринку зерна. По-перше, через географічне розташування області – коли Чернігівщина тільки починає збирати врожай, південні регіони вже завершують його збирання. Це означає, що врожай з півдня заповнює ринок зернових. По-друге, через збільшення затратної частини важко наростити обсяги виробництва в рослинництві. З цієї причини зменшується прибутковість  галузі. По-третє, українські ціни на зерно, у порівнянні зі світовими, майже однакові. Тож Україні вигідніше торгувати молоком та м’ясом, ціна на які значно нижча ніж у інших країн.

Розповідаючи про тваринництво, то пан Іванько повідомив, що особлива увага приділяється молочному скотарству. Протягом 2005 року та половини цього року чернігівські виробники молока досягли важливих результатів – їм вдалося подолати рівень збитковості. Це сталося через збільшення надоїв молока.

Анатолій Васильович навів статистичні дані: в сільських господарствах області станом на 1 червня 2006 року утримується 227,7 тисяч голів великої рогатої худоби (ВРХ), з них понад 70 тисяч голів корів. В 2005 році надій молока в підприємствах області становив 2819 кг на одну корову. Це на 24% більше, ніж 2004 року. Цьогорічні надої молока з січня по травень становлять 1192 кг на одну корову, що на 12% більше ніж за відповідний період минулого року. Такі результати пов’язані зі зміною підходу до утримування ВРХ, впевнений заступник голови ОДА. Господарства області стали проводити селекційну роботу та дотримуватися умов виводу худоби на літньо-табірне утримання. Не менш важливим є і застосування мало затратної технології випасання худоби на зелених кормах, використання комбікормів.

Зараз підприємства працюють над збільшенням продуктивності дійної череди. Особлива увага приділяється харчуванню худоби. За умови збалансованого раціону та за рахунок використання концентрованих кормів у вигляді комбікормів можна додатково отримати прибавку молока понад 500 кг на корову. Збільшити кількість молока на одну корову допомагає і приплід телят. Так протягом минулого року на 100 корів народилося 82 теляти. Для порівняння: в 2004 році – 77.  Якщо цей показник збільшити на 4 одиниці, то кожна корова може давати на 40 кг більше молока.

На думку А. Іванька, якщо сільгосппідприємства підвищуватимуть рівень продуктивності корів, вони зможуть отримати додаткові кошти. А їх можна буде витратити на модернізацію та укомплектування доїльних залів. Це позначиться на якості молока та його ціні.

Одними з перспективних господарств не лише області, а й України є Агрофірма ім. Т. Г. Шевченка, що в селі Григорівка Бахмачського району та ПСП “Пісківське” в селі Піски того району. Доїльні зали цих господарств мають сучасне обладнання, яке дозволяє збільшити надої молока. Так протягом минулого року в пісківському господарстві з корови отримали майже 6 тисяч літрів молока. Такий результат є одним з найкращих в Україні. Як пояснив директор приватного сільського господарства “Пісківське” Валерій Колоша, такий високий результат пов’язаний не лише з технічним оснащенням доїльних залів, а й зі ставленням до тварини. “Ми дуже любимо всіх наших корівок, - говорить він. – Вони наші годувальниці! Ми дбаємо про харчування корови, умови її перебування на фермі”. Про повагу до тварин свідчить і пам’ятник корові, який стоїть на території господарства.

Розвиток тваринної галузі допомагає вирішувати ще одну важливу проблему – це зайнятість населення. Кількість працівників, зайнятих у тваринництві у 3-7 разів більша, ніж у рослинництві. Так на тисячу голів молодняка ВРХ треба до 30 робітників, які працюватимуть щодня протягом року. Тож тваринництво зможе вирішити ще і проблему сільського безробіття.