"Зеленбуд" і відомий в Україні арборист лікуватимуть старовинну вишню в історичному центрі Чернігова

Старовинну вишню-антипку на Валу лікуватиме Володимир Вєтроградський – відомий український активіст, арборист і лікар дерев.

Володимир вперше був в Чернігові завдяки благодійним внескам екоактивістів.

Зараз він перебуває у Чернігові на запрошення керівника Комунального підприємства «Зеленбуд» Артема Стаха. На рахунку Володимира Вєтроградського врятовані меморіальні дерева, які були свідками відомих постатей – 300-річний дуб Шептицького і груша Франка.

"Унікальне для Чернігова дерево має досить давню історію й починає обростати легендами. Одна з них: якщо на його кору покласти монетку – то в чомусь поталанить. Сьогодні біля неї залюбки фотографуються туристи. Проте ця вишня потребує допомоги – вже є тріщини в стовбурі, їх треба замазувати. Надання захисту держави як об’єкту дало б можливість кваліфікованої допомоги ботаніків для цього дерева», – коментує Сергій Черняков, вчений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

Директор Київського еколого-культурного центру, Заслужений природоохоронець України Володимир Борейко та кандидат біологічних наук Ігор Парнікоза визначили, що це – найстаріша вишня – антипка в Україні.

Об`єкт знаходиться на території м. Чернігова в 100 м від пам`ятника Т.Г. Шевченка на валу в 10 м від гармат, і являє собою найстаріший на Україні екземпляр вишні антипки - (Cerasus mahaleb (L.) Mill.) віком біля 100 років. На висоті 1,5 м дерево має в охопленні 3 м, висота дерева 10 м. На висоті 1,3 м дерево галузиться на дві скелетні гілки.

Землекористувачем є Чернігівський «Зеленбуд».

Народні назви цього чагарника (набагато рідше) дерева- вишня запашна, кучина. Належить до родини розоцвіті - Rosaceae.

Великий розлогий чагарник або многоствольное дерево до 5-8 м висоти. Кора стволів світло-сіра, гладка навіть у старих екземплярів. Іноді розтріскується поздовжніми вузькими тріщинами. Молоді пагони зелені, з густим повстяним опушенням, з часом світло-бурі з довгастими жовтувато-білими чечевичками. Листя округлі або яйцеподібні, шкірясті, світло-зелені з характерним блиском. Квіти білі, дрібні, в невеликих китицях по 5-14 квіток.

Плоди вишні антипки дрібні, неправильно округлої форми, до 1 см в діаметрі, спочатку жовті, потім червоніють, а дозріли - чорні. Дозрівають вони в липні - серпні.

Вишня антипка росте в дикому стані на вапняних грунтах, серед чагарників чагарників у передгір'ях Криму та в південно-західних районах України. Широко поширена в культурі (полезахисні і прибалковій смуги, насадження уздовж автомобільних і залізних доріг). Збір плодів вишні антипки проводиться вручну, а з високих примірників - з сходів. Плоди зберігаються нетривалий період (10-15 днів) в прохолодних приміщеннях у твердій тарі. Склад і застосування. Деякі форми вишні антипка дають плоди, використовувані в їжу в свіжому вигляді. Звичайно ж плоди йдуть на отримання (шляхом перегонки) запашної води, використовуваної в парфумерії, а також харчових барвників. Кісточки плодів містять в значній кількості амігдалин, який застосовується при виробництві мигдалевого мила.

"Враховуючи рідкісність і поважний вік зазначеного дерева, а також повагу якою користується воно у чернігівчан, його доцільно оголосити ботанічною пам’яткою природи місцевого значення “ЧЕРНІГІВСЬКА ВИШНЯ”, - зазначили науковці.