Знак-«цеглина». Носівські парадокси. ФОТОфакт

Ви ще не знаєте? Та Господь з Вами. У Носівці, або хто проїжджав біля райдержадміністрації, всі водії і перехожі знають... Історія з «цеглиною», тобто, дорожнім знаком.

Рух в центрі односторонній. Самі розумієте, тут сидить і працює адміністрація району. Їх турбувати зайвого разу не можна. Автоінспекція поставила дорожній знак.

А він візьми і пропав.

Та й взагалі, хто в тій Носівці дивиться за дорожніми знаками. А от автоінспекторів спостерігаю кожного разу, як тільки справи заносять до Носівки. Ви спитаєте, звідки така обізнаність? Так дуже просто. Минуло вже чотири роки, як в зимню пору на крутому повороті на ЖД вокзал, я потрапив у халепу, влетів до бабці у паркан...

Вибігла старенька та й заголосила: «Як ви мені надоїли. Кого тільки в моєму городі не було. А заборчик, бідненький, хай стоїть уже так бо не встигаю ремонтувати.» Так той «заборчик» і стоїть...

Коли їхати з центру на вокзал, то дорожній знак видно добре, а от коли їдете з вокзалу, дзуськи. Тільки взимку ви можете його розгледіти серед вишневих гілок.

Та він і на знак не схожий. Сотні раз все начальство їздить, а знака не бачать. Та начхати їм на дорожні знаки. У них, вибачте, державні справи. Для цього є автоінспекція, дорожня служба, але всі чхають на знаки і по сьогодні.

А от штрафи беруть справно. Чатують під кожним знаком, знають де «хлібні місця». Так от, повернемось до «цеглини». Раз знак пропадає, а він же на балансі, треба його прив’язати. І не просто прив’язали, а ще й ланцюгом прикували, прямісінько біля Носівської райдержадміністрації.

Не вірите – поїдьте подивіться. Сміх та й годі. Отакі-то Носівські парадокси.

З повагою Віктор Кошмал

Збільшити

Збільшити