Єпископ Луцький Михаїл: Княжий Чернігів ніколи не був васальним

На тлі протистояння віруючих біля Катерининського храму у Чернігові релігійне життя Волині на перший погляд є досить спокійним і відрізняється чемним ставленням одне до одного прихожан обох православних патріархатів.

«Високий Вал» мав можливість познайомитися з Волинською духовною семінарією (УПЦ-МП), а єпископ Луцький і Волинський Михаїл (УПЦ-КП) влаштував нам щирий і сердечний прийом.

З огляду на те, що владика досить тривалий час очолював Чернігівську єпархію, нам було цікаво поставити йому запитання в контексті останніх подій релігійного життя Чернігова.

- Як, на Вашу думку, міжконфесійні міжправославні чвари впливають на віруючих християн? Чи не йдуть люди через ці чвари до нетрадиційних церков?

- Якщо говорити про Волинь, то у нас достатньо мирно спілкуються християни між собою. За виключення звичайно стосунків Київського і Московського патріархатів. Хоча і ці стосунки не є такими агресивними чи масовими агресивними. Це залежить індивідуально від священнослужителя. З нашої сторони ведеться політика мирного спілкування між священнослужителями. Ми приходимо до їхніх храмів, вітаємо їх з престольними святами, якимось урочистими подіями в житті громади чи в житті когось із ієрархів церковних, чи священнослужителів. І ці добрі стосунки поширюються.

Ми на сьогоднішній день ставимо завдання стерти штучну грань, яка збудована між Київським і Московським патріархатами. Стерти цю грань можна тільки через любов, проявлену любов один до одного. Через відсутність агресивності, відсутність наговорів-наклепів один на одного. З нашої сторони, якщо нас не чіпають, то ми не піднімаємо тем, що якась церква погана чи щось подібне... Звичайно, що ми просто захищаємо позицію чи України, чи української Церкви. Але немає агресії і це відчувають люди, вони нормально між собою спілкуються.

Якщо брати загальні міжконфесійні стосунки, то ми нормально спілкуємося і з греко-католиками, і з протестантськими церквами. На відміну від інших областей стосунки з греко-католиками у нас добрі і ніяких інцидентів немає. Тобто, я би сказав, достатньо мирно живем. Десь бували випадки силового протистояння, але за останні два роки їх не було. Десь словесні перепалки бувають.

- Ми це добре помітили, коли побачили і відчули в Луцьку доброзичливе ставлення одне до одного віруючих православних Московського і Київського патріархатів. Але яку пораду можете дати Ви як людина, яка очолювала Чернігівську єпархію? Як можна подолати ту ганебну ситуацію протистояння між православними, яка склалася у питанні Катерининської церкви?

- Ви знаєте, ситуація в тій площині як вона сьогодні є, зайшла у глухий кут. Навряд чи там хтось щось буде робити і час вже пройшов, коли якась із сторін могла зробити вирішальний крок. А що робити? Затягнувши ременя, працювати! Повинна бути роз’яснювальна політика для людей з боку громади, з боку громадських організацій, політичних сил, патріотів Чернігова і України. Потрібно роз’яснити людям, що відбувається. Щоб люди виразили свою позицію. Тому що люди лише спостерігають як б’ються біля церкви. Вони спостерігають, вони не є учасниками. І це погано. Допоки люди будуть байдужими, ситуація там не визначиться.

Прихильники Московського патріархату знають також ситуацію однобоко. Там не є такий потужний арсенал фанатів Росії, який би утримував таку позицію. Люди просто неправильно інформовані, а відповідно десь і підтримують те що відбувається. Інші – пасивні, які повинні були б захищати Чернігів. Тому треба роз’яснювати. Будь-який захід, будь-яка можливість просвітити що таке українська церква, що таке поліконфесійність в Україні, яке наше відношення до цього. От коли ми пояснимо це, тоді ситуація зміниться кардинально. А Чернігів і Сіверщина – це патріотичний край. Чернігів – це княже місто і воно ніколи не було васальним по відношенню до чогось.

Треба сказати, що перші нариси націоналізму пішли із Сіверщини. Перші націоналісти із Сіверщини ті які люблять свою Батьківщину. Не ті, які називають себе націоналістами і ненавидять інших, а ті хто люблять свій край і його відстоюють. Оце правильні націоналісти.

Чернігів має багато таких людей. Я особисто знаю людей, які задають тональність. Але вони не навчені відноситися до церкви. Багато відставників. І ми бачимо, які політичні сили прийшли у Чернігові до влади. Прийшовши, одразу зрадили і кинули. Це люди не місцеві, відставники, які оселилися, живуть тут і пробують задавати тональність. Тому треба набратися терпіння. Частина відімре і відійде, а молодих просто треба правильно нормально виховувати і ситуація може змінитися.

Чим активніше будемо працювати, тим ситуація зміниться швидше.

На фото:

• «Високий Вал» на прийомі у єпископа Луцького і Волинського Михаїла
• Свято-Троїцький кафедральний собор Луцька