Землю – селянам! Але так, як пан хоче

Директор ТОВ “Авангард-А”, а також інших агро-ліс-фірм О.Г. Боровик на сході села Свердловка Коропського району (Чернігівська область) ПРОТЯГУВАВ рішення про виготовлення загального державного акта на землю пайовиків. В результаті селяни знов залишилися без довгоочікуваних актів на право приватної власності на земельну ділянку.

У концертному залі будинку культури с. Свердловка зібралося близько 200 громадян. На сцені залу зайняли місця сільський голова, вищезгаданий О.Г. Боровик, голови Коропської районної державної адміністрації та районної ради депутатів, начальник райвідділу міліції та сільський дільничний.

Процедура прийняття рішення про виготовлення загального державного акта на землю пайовиків дуже нагадувала ретельно продуману операцію, котра складалась з багатьох частин.

Частина 1. Розвідка

Хоча оголошення в центрі села повідомляло, що 18 березня відбудеться сходка жителів с. Свердловка, на якій зазвичай сільський голова звітує про свою роботу за рік, першим до мікрофона вийшов пан Боровик. Він більше години прощупував настрій селян, говорячи і про грішне, і про праведне.

Серед іншого Олександр Григорович пожалівся присутнім на те, що він подарував селу катафалк, а дехто “написав про це в інтернет”. При цьому благодійник не сказав, що в статті автор пропонував спочатку купити для села швидку допомогу, щоб довозити хворих, але ще живих людей, до лікарні.

Чомусь тему освітлення своєї діяльності в інтернеті пан Боровик не доповнив статтею “Хатинка над озером”. І залишив без уваги “золоту дорогу в воду”. Хоча це можливо тому, що хатинку він селянам не дарував, а золота дорога зараз так гарно вкрита снігом, що серед поля її важко знайти.

Коли всі цифри закінчились, а образи не знайшли співчуття залу місцевий авторитет, нарешті, перейшов до ГОЛОВНОГО питання.

Частина 2. Передісторія

Почав, Олександр Григорович із зізнання, що свого часу поспішив з виготовленням актів на право приватної власності на землю, які ще в 1999 році зачинив в своєму сейфі і нікому не віддає. Тепер, начебто, ці державні акти не дійсні.

Тому сьогодні, щоб зменшити витрати на виготовлення нових документів він наполягає на ідеї виготовлення “загального державного акта на землю”, який начебто дозволений законом.

На цьому місці сольний виступ пана Боровика перервали. Селяни по черзі звинувачували місцевого феодала в тому, що він вже 7 років годує їх обіцянками, а люди вмирають і не можуть заповісти свою землю дітям, тому що в них немає на руках державних актів. “Не треба нам землі! Віддайте нам на руки документи і обробляйте нашу землю так, як і зараз обробляєте” – просили селяни.

Частина 3. На сцені підтанцьовка

На трибуну вийшов голова Свердловської сільради. По суті він повторив слова попереднього оратора про те, який це тяжкий труд виготовлення актів на землю, тому в свою чергу просить всіх пристати до пропозицію пана Боровика.

Атмосфера в залі нагрівалася: люди наполягали на своєму – сільський голова на “боровиковому”. Тоді з залу пролунала пропозиція: “Нехай присутні тут голови Коропської райдержадміністрації та райради пани Усенко та Демиденко розкажуть, як вирішили таке “складне” питання в інших господарствах району”. Але представники районної влади, лише мовчки переглянулися між собою, більшого “хазяїн” їм не дозволив зробити, бо сам знов вийшов до мікрофона.

Ліричний відступ

Дуже важко було бути учасником сходу села в якості мовчазного спостерігача. Неозброєним оком було видно, що багато селян просто бояться сказати слово проти “хазяїна”. І коли пан Боровик заявив: ”Якщо ви так хочете отримати державні акти, то чому не пишете заяви в сільську раду?”, а люди сказали: “Нам ніхто про це не казав!”, мені стало дуже боляче. Боляче, по-перше, від того, що представники районної влади вчасно не поінформували селян про процедуру отримання державних актів. По-друге, хоча б зараз вони повинні були припинити обговорення земельного питання, бо, вочевидь, люди не володіли інформацією необхідною для прийняття рішення.

Але “слуги народу” мовчали.

Частина 4. Сльози та погрози

Свою другу промову Олександр Григорович вже побудував по принципу батога та пряника.

Він то плакався, що не потрібна йому земля, що все це він затіяв тільки заради селян. То казав, що не дозволить розшматувати землю. І якщо власники паїв не проголосують за загальний державний акт, як це зробили жителі с.Мезин, то він краще спалить виготовлені акти, ніж віддасть їх селянам. А якщо хто надумає забрати свій пай, то він тієї землі в оренду не візьме.

Пан Боровик, то зізнавався, що порушує закон коли віддає орендну плату за землю родичам померлих пайовиків. То стверджував, що не може піти на порушення закону і видати людям давно виготовлені державні акти.

Після чергової гострої дискусії між селянами та панами Боровиком і сільським головою, нарешті, слово взяв голова Коропської РДА.

У своїй невпевненій промові пан Усенко зауважив, що насправді у селян зараз є два варіанти: або робити загальний державний акт(робота по його виготовленню знаходиться на стадії завершення, авт.) або заново розподіляти паї витягуючи номерки з шапки.

Вирішили ставити ці варіанти на голосування.

Частина 5. Голосування - перша спроба

Сільський голова оголосив: ”Хто за виготовлення загального державного акту?”

Руки не піднімалися і хтось із залу зав’язав чергове палке обговорення болючего питання. Голосування було зірвано. Це стало приводом для нового виступу пана Боровика.

Частина 6. Відступати нікуди

Цього разу Олександр Григорович розчулив селян результатами своєї багаторічної роботи. Він пригадав землякам як багато зробив для села і тепер йому дуже болить, що українські села вимирають, а господарства банкрутують. Він навіть використав авторитет Юлії Тимошенко і розповів людям, що будучи прем’єром вона також начебто казала, що не дозволить розшматувати державну землю. Він ще раз наголосив, що загальний державний акт це дуже чудова ідея і просить селян підтримати її.

В залі тиша.

Частина 7. Голосування - друга спроба, на сьогодні остання

Знов лунає оголошення: ”Хто за виготовлення загального державного акту?”

Піднялось рук 30, але ніхто їх не рахував: президія сходу села задовольнилась таким результатом і тему землі було закрито.

Заключна частина

Потім сільський голова ставив на голосування питання самооподаткування селян...

На прикінці зборів перед селянами звітували за 2005 рік голова райдержадміністрації і дільничний міліціонер.

Так і не стало зрозуміло для чого приїхали на сход села начальник райвідділу міліції і голова районної ради депутатів. Їх мовчазна присутність нічим не допомогла людям, проте додавала ваги ідеї пана Боровика.

За довгі роки ні місцева, ні районна влади не дали можливість селянам стати власниками землі. Може настав час правоохоронним органам України розібратися з законністю дій свердловського ділка?

Хоча окремі пайовики вже зверталися до районної прокуратури, котра приписала сільському голові видати державний акт. Але рішення прокуратури ніхто не поспішає виконувати.

Створення цієї публікації стало можливим завдяки підтримці Міжнародного фонду "Відродження" та Офісу з питань демократичних і соціальних перетворень, Бюро по країнах Європи та ННД Агентства США з міжнародного розвитку в рамках Контракту з Інтерньюз Нетворк. Висловлені тут погляди належать автору (авторам) та необов’язково відображають точку зору Агентства США з міжнародного розвитку або Міжнародного фонду "Відродження".