Мегре, блакитний під’їзд та дамські недопалки
Комісар Мегре дочекався, поки хтось вийде із другого під’їзду на вулиці Бєлова,21, корпус 1 і, ховаючи люльку до футляру, ступив у темний після сонячного світла під’їзд.
Він знову забувся код дверей цього чернігівського будинку і почав поволі підніматися по східцях. Щодня, після знайомства з Черніговом, він заходив в інші двері наскрізного під’їзду, тому і не запам’ятовував код.
За день до того, у п’ятницю, 31 травня маляри ЖЕК-10 закінчили ремонт і нанесли останні штрихи блакитною фарбою.
Мегре подобався і відтінок фарби, і три маляри - мадам Вікторія, Любов і Тетяна. Але їх уже не було. Залишилися тільки їхні столи, які мають вивезти у понеділок.
Комісар міркував, піднімаючись східцями. Скоро закінчиться його допомога дівчинці Лі у вивченні французької (у неї через рік ЗНО) і Мегре повернеться додому.
Його увагу привернув кинутий на східцях недопалок. Комісар зупинився. Тільки вчора тут прибирала підлогу консьєржка. Чи як тут у них називають?А! Двірничка! За новим українським правописом!
Недопалок кинутий на підсохлу фарбу.
Мерге почав підніматися вище. То тут, то там валялися недопалки. Дамські. Тонкі. Відносні свіжі. Курили вночі чи увечері і біля вікна, і просто на східцях. Кидали недопалки просто на тому місці, де курили.
«Так-так, тут курили явно не мадемуазель, і не леді, – міркував комісар. – ЛЕГШЕ НАВЧИТИ ЧИТАТИ, ПИСАТИ І ПРАЦЮВАТИ НА КОМП’ЮТЕРІ, НІЖ НЕ КИДАТИ НЕДОПАЛКИ НА СХОДИ І У ВІКНО».
Курили увечері чи вночі на кількох поверхах. На одному чоловік. Попіл від товстої цигарки лежав на підвіконні. А недопалок уже десь біля під’їзду. Саме такі товсті, з жовтим фільтром Мегре бачив біля першої лави біля під’їзду.
На 8 поверсі комісар побачив жінку, яка мила підлогу.
Лі під час занять розповідала про неї. Це була мадам Надія. Працьовита жінка. Діти у неї не палять. Мерге переконався, що вона - чудова господиня. Сліди від сьогоднішньої засмаги вказували на те, що жінка працювала на дачі, а, повернувшись додому, влаштувала вологе прибирання на своєму поверсі.
«Ось вона, українська працьовита жінка, якими може пишатися цей народ. І ім’я яке: Надія, що дарує народу надію», - подумав комісар.
Мегре перевірив на смартфоні кількість кроків, що він прошов за сьогодні, і почав спускатися східцями. Підходив час занять із мадемуазель Лі.
Даша КОТОВСЬКА
Фото автора від час ремонту і після його закінчення. На одному зі знімків - мадам Надія прибирає на своєму, 8-му поверсі.
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 4398 |
Посилання до теми:
19.02.2019 ТОБІК починає і заохочує до роботи
26.12.2018 Вередлива пані відібрала вихідні
30.11.2018 Гроші на ремонти багатоповерхівок. Звідки беруться і як витрачаються?
29.03.2018 Про чистий Чернігів і заробіток на ресурсах
24.10.2018 Як крокодил Гєна допоміг і… зник
29.05.2018 Україна предків біля багатоповерхівки в Чернігові
9.12.2018 Роздуми спросоння. «Нам зверху видно все, ти так і знай»
31.12.2018 Людяність – найбільша вимога року
30.05.2018 Харакірі власному ліфту. Моторошні деталі
17.07.2018 З Україною в серці… в чернігівський під’їзд
27.12.2018 Нетрадиційна ялинка і... різні нащадки
21.01.2019 Ялинкова агонія
Коментарі (3)
ÑÑÑ | 2019-06-04 00:42
Даша | 2019-06-03 19:10
ÑÑÑ | 2019-06-03 13:29