У Чернігові вшанували Мазепу на 379-ту річницю народження

Сьогодні, 20 березня, в день народження Івана Мазепи, вшанувати славного гетьмана зібралися представники місцевої інтелігенції на Валу біля погруддя гетьманові.

Серед учасників, звісно ж, і Сергій Павленко, котрий «видає книги про Мазепу кілограмами» ©. Він і поширив подані нижче фото.

Саме у Чернігові у 2009 році вперше постав пам’ятник Івану Мазепі.

Він став першим пам'ятником славному гетьману не лише в обласному центрі України, а й в українському місті взагалі.

* * *

Внесок гетьмана Івана Мазепи в культурну спадщину Чернігова та Сіверщини загалом – лише частина тих величних державницьких та культурних справ, значення яких важко переоцінити і зараз.

Саме завдяки Мазепі став можливим розквіт та підйом Чернігова та всієї Сіверщини на рубежі XVII-XVIII століть.

Епіцентром уваги гетьмана у Чернігові був Борисоглібський монастир — резиденція чернігівських архієпископів. Мазепа особливо протегував чернігівському архієпископу Іоанну Максимовичу, який за сприяння та фінансування гетьмана Іван Мазепи розпочав у кафедрі будівництво цілого комплексу приміщень, що складався з монастирської трапезної, дзвіниці та корпусу колегіуму.

Один з найстаріших навчальних закладів у Лівобережній Україні — Чернігівський колегіум — відкривається за допомогою та дозволом гетьмана Івана Мазепи. На дзвіниці була влаштована закладна дошка, яка збереглася до нашого часу, з гербом Мазепи та записом про пожертвування гетьмана.

Понад 5 тисяч золотих виділив гетьман на будівництво дерев’яної церкви св. Іоанна, яка знаходилася в чернігівській фортеці і до нашого часу не збереглася. В кінці XVII століття прилучився гетьман і до відновлення П’ятницької церкви: його герб знаходився на барочному фронтоні церкви.

Коштом гетьмана була збудована папірня для друкарні Троїцько-Іллінського монастиря. На знак подяки тут надруковано п’ять книг і два панегірики, присвячені гетьману-благодійнику. Іван Мазепа дав десять тисяч злотих на завершення будівництва величного Троїцького собору (1678-1695) — головної споруди Троїцько-Іллінського монастиря.

Жертвував гетьман кошти не тільки чернігівським храмам та монастирям. Його славне ім’я прославляють храми по всій Чернігівщині. Деякі, на жаль, були знищені у часи більшовицького атеїстичного мороку.

Гетьман Іван Мазепа, зокрема, допомагав у відбудові або фінансував будівництво собору Живоначальної Трійці, церкви Святого Миколи, Воскресенської церкви та церкви Покрови Богородиці. Всі зазначені храми знаходилися у Батурині — столиці славного гетьмана, знищеній Петром І.

Крім того, десятки, а можливо й сотні, храмів на Чернігівщині побудовані або реставровані коштом Мазепи. Географія меценатства дуже широка: Прилуцький, Борзнянський, Бахмацький, Ніжинський, Менський та Новгород-Сіверський райони.

* * *

Наш знаний земляк, журналіст, історик-мазепознавець, дослідник Гетьманщини та Чернігово-Сіверщини Сергій Павленко створив цикл наукових праць, присвячених життю та боротьбі Мазепи.

Серед них книжки-дослідження «Загибель Батурина 2 листопада 1708 року» (1994, 2007), «Міф про Мазепу» (1998), «Іван Мазепа» (2003), «Іван Мазепа як будівничий української культури» (2005), «Кохання гетьмана Мазепи» (2009). «Восстание мазепинцев: мифы и реалии» (2009).

Підсумком багаторічних пошуків і досліджень стала монографія «Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники» (2004).

У книжці «Іван Мазепа як будівничий української культури» (2005) уперше подано ґрунтовне дослідження меценатської діяльності гетьмана, наведені джерела, які підтверджують його участь у фінансуванні будівництва 43 церковних приміщень тієї доби.

Сергій Павленко опублікував серію історичних нарисів про козацьких полковників, старшин доби Мазепи, упорядкував два томи видання «Доба гетьмана Івана Мазепи в документах» (2007), «Військові кампанії доби гетьмана Івана Мазепи в документах» (2009). У студії «Зображення гетьмана І. Мазепи (кінець XVII — початок XX століть)» (2010) він оприлюднив низку портретів гетьмана, багато з яких були досі невідомі.

Минулого року побачила світ ще одна праця автора «Військо Карла ХІІ на Півночі України», в якій уперше на основі великої джерельної бази детально оповідається про місця розквартирування каролінців, їхні проблеми під час зимівлі в Гетьманщині, висвітлюється події, які передували поразці шведів у Полтавській битві.

Тому не випадково чернігівці зібралися цього березневого дня, щоб віддати данину пам’яті цій величній постаті українського державотворення.