Перейменуванням вулиць Чернігів обігнав Париж

Із завзяттям перших совєтських п'ятирічок на всіх парах йде декомунізаційне перейменування вулиць Чернігова.

Не минуло і 25 років відтоді, як Україна за інерцією розпаду Совєцького Союзу стала номінально незалежною державою.

За незроблену в перший рік "незалежності" справу нарешті активно взялися історики та інші фахівці гуманітарного фронту.

Вулицю Павліка Морозова, яка досі існувала в місті, назвали іменем скульптора Івана Рашевського.

Вдалим прикладом роботи гуманітаріїв можна назвати перейменування центральної вулиці Щорса на вулицю Мазепи.

Окремо взяті перейменування є, скоріш, одними з небагатьох винятків. З правила тієї "немилозвучності" (а також невідповідності розташуванню і часу), за яким у Чернігові ту декомунізацією вирішили провести.

Багато історичних назв присвоїли новим "спальним" мікрорайонам. З-поміж них є назви з відвертим комічним або негативним відтінком.

Серед нових назв: Мартина Небаби, Василя Дуніна-Борковського, Романа Бжеського, Максима Загривного, вулиця Урочище Святе.

Від вулиці Холодний Яр віє явно чимось могильним. Хоча є і вулиця Яцівська (Яцево - міське кладовище).

До речі, вулиця козака Мартина Небаби (колишня Боженка) з'явилася не в центральній частині міста. Здебільшого в районі приватний сектор. Навіть зупинка громадського транспорту тут не цікава маршрутникам, які влаштовують раллі, обганяючи наввипередки одне одного.

Їхні кондуктори так і питають: "Боженко вихОдят?!".

Як зауважив дотепно чернігівський журналіст Андрій Кужель, тепер питатимуть: "НєбАби вихОдят?!"

Перейменування вулиці Долорес Ібаррурі на конструктора двигунів міжконтинентальних та космічних ракет Юрія Мезенцева розкритикував на своїй сторінці шеф-редактор SVOBODA.FM Олег Головатенко. Який відправив чернігівських декомунізаторів декомунізовувати вулиці Парижа:

- Перейменувати Ruе Dolores Ibarruri у районі Bobigny французької столиці на якесь Rue konstruktora Mezentseva, наприклад)). Чи на їхнього мєсного космонавта - Гєроя Совєцького Союза. Як його там...
Rue Chrétien ("кретин" - неправильно) Jean-Loup Jacques Marie - нормально так було б!
Не лише ж чернігівським вулицям щастя отаке на голову!

Ото як тепер нову "милозвучну" назву бабусі написати (в основному вул. Ібаруррі - це приватний сектор)?
Вулиця МезЕнцева? Чи мезИнцева? Може Мєзінцева чи Мезінцева? Мєзєнцєва з купою варіантів.
Може б, якщо вже так прикортіло каструвати пассіонарну пані попереду Парижа і "впєрєді планєти всєй", то яка-небудь "Зоряна" ліпше підішла б? Чи після приліплення Мезинцева до приватного сектору кожна бабуся почне думати у напрямку будівництва космодрому на території закинутої Льотки?
Чи може Вас таки заслати з вашим досвідом у Париж? Чи ліпше одразу в космос?

Громадськість продовжує у соцмережах активно обговорювати нові назви. Дісталося на горіхи і назві Всіхсвятська (колишня 50 років СССР).

Критиці піддали неоковирність звучання назви і приліпленість до нового мікрорайону. В якому розташований храм філії РПЦ Всіх святих Чернігівських:

- У 1970-ті - це новий спальний (панельно-хрущовський) район, згодом колгоспний ринок "Нива" з великою площею для ярмарків, картинг-змагань і галявиною аж до "Площі героїв Сталінграду". На тій галявині навесні завжди було велике озеро-ставок після танення снігів. З настанням номінальної "незалежності" і бєспорядочних риночних отношеній на цьому вільному просторі виникає стихійна торгівля турецько-китайським барахлом, що складає неабияку конкуренцію блошиному ринку. Потім для простору знаходиться дах: частина землі - під ринок, частина - московській секті - філії РПЦ. Останній бабла відслинив депутат Ананко.
У результаті такого ґвалтування мізків колись українців виник сюр: базар посеред площі Героїв Сталінграду. А посеред базару - храм на депутатське бабло у колоніальному латиноамериканському стилі з металевою совєтською зірковою стелою посеред парафіяльного горОду на віджатій у міста землі.
То все-таки може краще Колоніальна? Вимовляти легше, пафосно і суті відповідає! - пише на своїй сторінці Олег Головатенко.

Тим часом фахівці-гуманітарії високо оцінюють результат своєї роботи і хворобливо реагують на критику. Мовляв, у громади було достатньо часу, аби надати власні пропозиції.

Хоча це досить дивно, адже суть декомунізації - перетворення громад з об'єкта на суб'єкт процесу. Саме залучення громади (шляхом оголошення конкурсів, проведення неформальних зустрічей і т.д.) мало б стати основою змін у топоніміці і свідомості жителів міста.

Депутат попереднього скликання Олександр Мельник прокоментував це так:

- Загальна помилка, крім немилозвучності (що є правилом мовлення), є те, що вулиці називали іменами широко відомих у дуже вузьких колах видатних людей, тому і є, і буде несприйняття...
Що б там не говорили шароватники, але назва "вулиця Івана Мазепи" сприймається абсолютною більшістю громади, а "Святська" - не сприймається, навіть, у переважній більшості православній громаді...
Особливо прикро, коли "фахівці" перекладають явні свої помилки на людей шляхом навішування ярликів невігластва та комунозалежності... Думаю, що комісія з топоніміки і особисто Атрошенко зробили значно більше для несприйняття декомунізації громадою Чернігова, ніж Петро Симоненко.

Очевидно, що прикрістю попередніх рінеймінгів стало зникнення у Чернігові вулиці Бойової на тлі появи проспекту Миру. За конспірологічною теорією це психологічна спецоперація ворогів заради продукування пацифізму, від'ємної пасіонарності, нейтралізації інтересу до життя і зниження загальної потенції жителів Чернігова на додачу до чорнобильської радіації .

Але то все теорії. Сподіваємося, помилкові.

Проте, процес перейменування у Чернігові ще не завершений. На обговорення мешканців міста чекають пропозиції щодо зміни назв ще 34 об’єктів топонімії (вулиць, провулків). Пропозиції розміщені на сайті міськради.

Остаточний термін перейменування міським головою – 21 травня.