Последнее обновление: 17:58 среда, 20 февраля
Загрузка...
Найкращі тести
Культура
Вы находитесь: Культура / Архітектура / Вшанування пам’яті «останнього Дон-Кіхота старого Чернігова». Анонс
Вшанування пам’яті «останнього Дон-Кіхота старого Чернігова». Анонс

Вшанування пам’яті «останнього Дон-Кіхота старого Чернігова». Анонс

Вшанування пам’яті Андрія Антоновича Карнабеда, члена-коресподента Української академії архітектури, кандидата архітектури, колишнього завідувача відділу фондів Чернігівського державного архітектурно-історичного заповідника відбудеться 13 грудня о 12.00 в Борисоглібському соборі(на Валу).

У програмі: демонстрація фільму про А. А. Карнабеда (створеного Чернігівською обласною організацією товариства охорони пам’яток за участю Чернігівської обласної державної телерадіокомпанії); розповіді колег Андрія Карнабеда про нього, як одного із засновників фондових колекцій заповідника, архітектора і художника, дослідника чернігівських старожитностей та про його пам’яткоохоронну діяльність.

Організатор заходу: Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній».

Андрій Антонович Карнабед – «останній Дон-Кіхот старого Чернігова»

Шляхи формування музейних колекцій та їх долі в різних музеїв різні, але в переважній своїй більшості у їх витоків завжди стояли ентузіасти, однаково чи були вони приватними колекціонерами чи працювали в музеї.

У чернігівському архітектурно-історичному заповіднику таким ентузіастом був Андрій Антонович Карнабед, який розпочав формувати його основні колекції, починаючи з 1967 року, коли було засновано заповідник.

Андрій Карнабед – виходець із Чернігівщини, народився в 1927 р., навчався на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту, після його закінчення повернувся до Чернігова. Місто було зруйноване під час Другої світової війни, його пам’ятки архітектури лежали в руїнах. Ситуація була складною: з одного боку в 1946 р. урядом приймається постанова про «Про відновлення міста Чернігова», з іншого – лунали голоси серед архітектурного керівництва міста про те, щоб П’ятницьку церкву не відбудовувати; розібрати залишки Катерининської церкви, склепіння Борисоглібського собору тощо. Пам’ятки міста були врятовані зусиллями відомих архітекторів-реставраторів П. Барановського, М. Холостенко, М. Говденко. Андрій Карнабед як молодий спеціаліст брав участь у їх відновленні, на нього велике враження справила діяльність, ентузіазм, самовідданість, насамперед, Петра Барановського, він часто повторював його вислів: «Краще врятувати один пам’ятник, ніж написати десять дисертацій».

Думається, що під впливом цієї непересічної особистості, інших архітекторів-реставраторів сформувався Андрій Карнабед як дослідник пам’яток, невтомний захисник старовинної забудови Чернігова, його ще називали «невгамовний Карнабед», збирач та фундатор фондових колекцій заповідника.

Працюючи з перших днів заснування заповідника, протягом майже 30 років роботи, він керував і особисто займався архітектурно-археологічними дослідженнями і обмірами чернігівських, новгород-сіверських пам’яток, печер і підземель, виявив залишки архітектурних об’єктів, зокрема стародавні притвори Спаського собору та галереї Успенського собору, приміщення магістрату XVII ст. тощо.

Андрій Карнабед був ініціатором численних науково-пошукових експедицій по місту і області, завдяки яким виявлено, обстежено, зафіксовано десятки раніше невідомих пам’яток архітектури, мистецтва, народного побуту, історії. До фондів заповідника було передано тисячі знахідок – твори іконопису, різьблення, етнографії, стародруки.

Він став засновником багатопрофільних оригінальних колекцій будівельних матеріалів: цегли XI – початку XX століть, домового різьблення, кахлів; колекції творів мистецтва – ікон і сучасного живопису; колекцій народної вишивки і ткацтва, документального фонду, стародруків, художніх виробів з дорогоцінних металів, фрагментів фрескового розпису XI–XII сторіч, археологічних матеріалів різних епох, предметів побуту, меблів, виявлених і зібраних під час очолюваних ним архітектурно-археологічних досліджень.

Андрій Антонович мріяв створити музей історії міста, збирав для нього експонати. Як архітектор, він досліджував не лише культову архітектуру, але й активно боровся за збереження дерев’яних житлових будинків з чудовим різьбленням, характерних для регіону Полісся. Всього було зібрано і передано до фондів близько 60 тисяч експонатів.

А. Карнабедом запроектовано і власноручно за участю співробітників заповідника створено в заповіднику численні музейні експозиції та виставки, підготовлено десятки екскурсоводів і проведено більше трьох тисяч екскурсій, прочитано в різних містах і установах, організаціях Чернігова біля тисячі лекцій з питань охорони історико-культурної спадщини, архітектури та містобудування.

За результатами цих досліджень у співавторстві з Г.О. Кузнецовим підготовлено до друку монографію «Тайни Болдиних гір», здано до видавництва книгу «Чернігів. Сторінки минувшини», де узагальнено результати досліджень пам’яток Чернігова і вивчення історії чернігівських вулиць – пам’яток історії та містобудівного мистецтва. Андрієм Антоновичем підготовлено і опубліковано більше 400 статей, нарисів, книг, підготовлено до «Зводу пам’яток історії та культури України» 166 статей про пам’ятки історії та культури Чернігівщини і Київщини.

 У 1958 році Андрій Карнабед був прийнятий до Спілки Архітекторів України, 1966 року обраний головою Чернігівської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, у грудні 1966 року обраний членом правління Чернігівської обласної організації цього товариства і з 1967 року членом Головної ради Товариства.

 У 1990 році Андрія Антоновича обрали депутатом Чернігівської міської та Чернігівської обласної рад народних депутатів. Андрій Карнабед був Почесним членом Всеукраїнської спілки краєзнавців.

 У 1974 році Андрій Карнабед захистив дисертацію на вчений ступінь кандидата архітектури, а в 1994 році обраний членом-кореспондентом Української Академії Архітектури. 29 березня 2005 р. Андрій Антонович Карнабед – «останній Дон-Кіхот старого Чернігова» – пішов із життя.

Співробітники заповідника продовжують справу Андрія Антоновича Карнабеда, виявляють, збирають експонати, поповнюють музейні колекції, в тому числі, будівельних матеріалів, які започаткував невтомний збирач, краєзнавець, дослідник. На сьогоднішній день фондові колекції заповідника нараховують понад 60 тисяч предметів основного фонду та більше 30000 – науково-допоміжного.

Старий Чернігів втратив свого найсамовідданішого захисника. Приєднуємося до слів академіка Дмитра Ліхачова, який свого часу сказав про Андрія Антоновича: «На таких как Вы, дорогой Андрей Антонович, стоит наша Земля, растут патриоты и труженики, за совесть работающие и по совести живущие, рыцари духа!».

Ольга Травкіна, завідувач відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», кандидат історичних наук

Комментарии (2)

12 | 2012-12-12 12:40

На таких сподвижниках держится всё.

Надежда | 2012-12-12 09:32

Светлая память Андрею Антоновичу. А ещё он был просто прекрасным человеком и удивительным художником...
закрыть

Добавить комментарий:

Реклама на сайте SVOBODA.FM
Фотоновости

  Собака унюхал даже игрушечную гранату

SVOBODA.FM

Загрузка...
Загрузка...
RedTram
Загрузка...