Підліткова „каліграфія” і ремонт – не сумісні. Що робити?(фото)

У будинку 35 по вул. Рокосовського розпочався ремонт в під’їздах. Здавалося б мешканцям тільки радіти з того. Бо у інших домах про ремонт лише мріють. Але дещо їх непокоїть. Ремонт може піти коту під хвіст.

„Коли наші робітниці фарбували стіни в першому під’їзді, - розповідає керуючий ОЖБК Анатолій Прокопенко, - підійшли підлітки і заявили, що у них знайдуться гроші на балончик фарби, щоб знову намалювати зафарбовані написи”.

Про те, що у під’їзді малюють свої ж діти знають всі. Але боротися з цією „каліграфічною” хворобою, здається, ніхто не поспішає.

„Нікому не подобається це художество” – обурюються бабусі, що сидять на лавці у дворі.- „ Підлітки малюють на стінах, бо їм нічим зайнятися. Крім того культура поведінки у дітей така сама як у їх батьків”.

Однак бабусі обізнані, що то таке підліткове мистецтво. І потрібно надати окреме місце, де б діти малювали. З теленовин знають, що у інших містах влада виділяє окрему стіну аби графітчики проявили свою фантазію. Одна бачила передачу, де показували як стіни в під’їзді були розмальовані картинами. Бабусі навіть згодні провернути такий експеримент у своєму домі. Аби тільки діти не писали матюків на стінах.

Але, на думку бабусь, навіть якщо виділити місце для малювання, це не поможе відвадити підлітків від настінної „каліграфії”. Старше покоління вважає, що з ними треба проводити культурно–просвітницьку роботу. Саме з дітьми, бо з їх батьками вже пізно.

Купка хлопчаків, які будують у дворі халабуду, пояснили навіщо підлітки малюють на стінах: „ Це щоб показати себе і залишити па’ять”. Ті каракулі, які не можна прочитати, то, виявляється, підпис власника. Тобто зараз не модно писати : „Тут був Вася”. Тепер модні каліграфічні символи. З підпису можна дізнатися як звати власника і хто він такий.

На думку хлопців, дієвий метод боротьби з писаками – примусити їх відмивати весь під'їзд. Або ж задіяти міліцію, яка штрафуватиме таких художників. Як впіймати на гарячому? Треба відстежувати. Хлопців також зацікавила ідея гуртом намалювати на стінах щось красиве.

Керуючий ОЖБК Анатолій Прокопенко у свою чергу запропонував спосіб, як уберегти свіжо пофарбовані стіни від порчі:

„На мою думку, коли діти малюють на стінах це хуліганські вчинки. Якщо вони хочуть малювати, то треба створити для того гурток, робити виставки робіт. Я хочу звернутися до дітей. Бережіть місто! Тоді воно буде охайним і красивим.

Зі свого боку я підтримаю підлітків згаданого будинку. Без зайвих питань виділю для них підвальне приміщення. Нехай там буде настільний теніс, хай там малюють картинки на стінах, аби не кололися і не пили. Але для цього потрібен керівник, який наглядатиме за молоддю”.

Малювання на стінах – біда не лише одного будинку. Коли йдеш по місту, складається враження, наче воно перетворилося в суцільну печеру з дикунськими наскальними розписами. Всі до цього явища звикли. І у суспільстві не створюється стереотип, що малювати на стінах – не пристойно. Що могло б подіяти на підлітків? Ну хоча б присвятити кілька уроків трудового навчання у школах відмиванню стін, кіосків і зупинок у своєму районі.

Ірина Шевченко

Збільшити