Біля храмів – стенди, на Валу – лавочки, а під Спасом – розкопки (фото)

Минулого тижня на Чернігівському Дитинці почалися археологічні розкопки. Робота науковців має вирішити одразу кілька задач: облаштувати фундамент Спасо-Преображенського собору і територію навколо храму, поповнити колекцію історичного музею і навіть… позолотити куполи!

Роботи фінансують росіяни з Балтійської компанії, які зацікавлені знайти мощі князя Ігоря і побудувати йому пам’ятник у Чернігові.

Початок розкопок співпав з приємною новиною для чернігівців і гостей міста – на Валу нарешті з’явилися зручні лавочки для відпочинку, а біля Катерининського храму і Єлецького монастиря – інформаційні стенди з фотографіями, що розповідають про згадані пам’ятки в різні історичні періоди.

Але… про все по порядку.

Вміємо готувати – вчимося подавати!

У день початку археологічних розкопок тижневик «Чернігівщина» завітав до генерального директора історико-архітектурного заповідника «Чернігів стародавній» Андрія Курданова.

І одразу з порогу його прохолодної келії у Колегіумі - про «творчі плани». На думку директора, нашим безцінним архітектурно-історичним скарбам не вистачає маленької дрібнички – інформації. Часто-густо турист споглядає пам’ятки і майстерно виконані реконструкції, але зовсім не розуміє, про що йдеться. Адже екскурсовод під рукою є не завжди і не скрізь.

Саме тому найближчим часом на Валу на додачу до фотоалеї з’являться декоративні вказівники, що допоможуть розібратися і зорієнтуватися усім жадібним до історії чернігівцям і туристам. А вже минулого тижня біля двох чернігівських храмів з’явилися ілюстровані інформаційні стенди. На інформаційному стенді біля Катеринки – зображення храму у різні історичні періоди від 19-го століття і до наших днів.

Чи знаєте Ви, що при в’їзд до Чернігова прикрашала Тріумфальна арка? А як виглядала церква після війни? Тепер про все розкаже стенд!

Але на цьому плани заповідника не закінчуються. До них входить створення парку мініатюр, а точніше - 3D-макету всієї території древнього Дитинця у мініатюрі.

Фундамент Спаського буде як у Борисоглібського?

– Під час розкопок ми хочемо зняти всю стару бруківку біля Спасо-Преображенського собору. Її стан вже не витримує критики. Друга задача – виведення назовні залишків старих фундаментів. Біля Борисоглібського ви можете бачити таку імітацію фундаменту, яка розповідає про колишні прибудови до храму, – каже Андрій Курданов.

Під час проведення робіт археологи спиратимуться на результати розкопок свого колеги –  Миколи Макаренка, які той проводив у 20-х роках минулого століття. Важливою метою розкопок на думку директора заповідника є розкриття археологічних прибудов до храму. До того ж на місці розкопок можуть бути не менш важливі знахідки, ніж раніше. Саме вони можуть значною мірою поповнити колекцію історичного музею.

– Є ще одна важлива мета – зробити навколо Спасо-Преображенського собору належне водовідведення. Зараз для цього існують рельєфні перепони. Крім того, нещодавно під час проведення поточних робіт провалився і загруз кран. Залишки цього провалля залишаються. Тому потрібно його не лише закрити, а й ретельно дослідити, куди йде вода і що там робиться. Можливо, фундамент потрібно буде просушувати, - продовжує директор заповідника.

Розкопки і пам’ятник князю Ігорю за гроші Балтійської компанії

Нещодавно російський письменник Юрій Сбітнєв, який організував наприкінці минулого року сканування території біля Спасо-Преображенського собору, висловив сподівання знайти під храмом мощі князя Ігоря Чернігівського. Якщо знахідка таки здійсниться, частку мощів доставлять до новозбудованого храму на честь Ігоря Чернігівського у Підмосков’ї, збудованого Балтійською компанією.

Андрій Курданов зізнався, що саме Балтійська компанія і фінансує розкопки під Спасо-Преображенським собором:

– Наші плани співпадають. Ключовим є бажання Сбітнєва зробити жест Чернігову, щоб вшанувати пам'ять князя Ігоря. Знахідка мощів – це питання спірне. Але головне – що місце буде облаштоване і пам’ятник князю Ігорю буде встановлений. Таким чином, ми в черговий раз, на жаль, свої історичні постаті згадаємо за сприяння когось іншого.

Куполам – нове золото!

– Якщо буде все в порядку, ми підготуємо проектно-кошторисну документацію по позолоті куполів Спасо-Преображенського собору, - інтригує Андрій Курданов.

Директор заповідника обіцяє, що докладе всіх зусиль, аби вже наступного року собор засіяв по-новому, адже позолота куполів подекуди стала блякнути. Спростити задачу має проектна оптимізація, адже документацією займатиметься та сама організація, що займатиметься проектом благоустрою собору.

Частиною робіт з благоустрою території біля Спаса є і заплановане перенесення альтанки. По-перше, за словами директора, місцину біля хрестильні потрібно якось облагородити. По-друге, альтанка стоїть якраз на місці фундаменту терема, який потрібно також дослідити і можливо навіть відкрити цей фундамент під час розкопок.

Зручні лавочки по 6 тис. грн. – крутіші ніж в харківському метро за 60 тисяч

Андрій Курданов розповів, що ошатні лавочки заповідник поставив власними силами і за власні кошти:

– Шуму тоді піднялося багато, особливо напередодні Євро-2012. Допомогти збиралися і деякі бізнесмени, але ніхто так і не звернувся. Вже поставили кілька лавочок і вже визначилася алея відпочинку. Але вже хтось починає активно використовувати ці лавочки для відкорковування пляшок, хтось потроху колупає ножичком.

За словами Курданова, лавочки заповіднику допоміг встановити директор «Райагробуду» Генадій Дзядзько. Вартість ажурної лавочки – 3,5 тис. грн. Разом з облаштуванням місця під лавочку і виконанням робіт – близько 6 тис. грн.

– Хотілось би таких лавочок встановити більше. Але чим далі від колегіуму, тим частіше їх тягають, з’єднують і поводяться з ними дуже некультурно, - жаліється Андрій Курданов і висловлює бажання поспостерігати за «лавочним господарством» перед тим, як збільшувати кількість посадочних місць.

… і 5 копійок про Євро-2012

Андрій Курданов наостанок зізнався, що шум з Євро залишився тільки шумом і туристичного буму не трапилося. На момент написання цього матеріалу заповідник відвідали кілька російських і кілька швецьких туристів. Звісно, вони придбали сувеніри і за словами вченого секретаря заповідника Сергія Чернякова залишили записи у книзі відгуків.

Проте співробітники заповідника не втрачають надії. Коли ми чемно прощалися, у директора заповідника виникла ідея заслати в швецький стан на Трухановому острові гінця і роздати буклети. Ну а тижневик «Чернігівщина» сподівається, що хороші ідеї і добрі справи марними не будуть, а туристів від того колись таки побільшає.

Олег ГОЛОВАТЕНКО

Увеличить

Увеличить

Увеличить

Увеличить

Увеличить

Увеличить

Увеличить

Увеличить

Увеличить

Увеличить

Увеличить