Репертуар квітня Чернігівського музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка

У Чернігівському обласному українському академічному музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка у квітні 2010 року будуть показані наступні вистави:

Вівторок 6, четвер 15

ПРЕМ’ЄРА «Насильно милим не будеш!» (за мотивами п’єси «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка). Музична комедія на 2 дії.

Муз. В. Соловйова-Сєдого, А. Ткачука М. Ножкін.

Це весела і повчальна історія на всі часи про денщика капітана Скворцова Шельменка, «шельму із шельм», котрий спритно плете інтриги, намагаючись поєднати закохані пари, і про себе, звичайно, не забуваючи. Шельменко – слуга двох панів, як у Гольдоні, неперевершений український Тартюф, як у Мольєра.

Йому вдається всіх обкрутити навколо пальця, все зробити так, щоб «і сіно було ціле, і кози ситі». Яскраві характери персонажів вистави, кумедні ситуації, добродушний народний гумор, мелодійна музика арій, дуетів, куплетів, запальні танці – все це створює атмосферу справжньої народної комедії.

Вівторок 13, 20 поч. об 11.00, 25, неділя поч. о 12.00.

Музична казка для дітей «Червона шапочка»

Муз. Д. Клебанова, О. Левицького Є. Шварц

У будиночку на лісовій галявині живе разом з мамою дівчинка на ім’я Червона шапочка. Мама посилає донечку віднести гостинці самотній Бабусі і наказує їй не йти лісом, де живуть злий вовк і хитра лисиця.

Про підступність хижих звірів дівчинку попереджають і Заєць, і їжачок, і Пташки, але вона нікого не послухалася, пішла лісом і потрапила у халепу. Неслухняність і зухвалість Червоної шапочки ледь не призвели до загибелі Бабусі і її самої. На щастя, вірні друзі завжди приходять на допомогу…

Вівторок 13, вівторок 27, поч. о 17.00, четвер 29, поч. о 17.00.

Ця вистава про молодь і для молоді. Сліпий від народження музикант Дональд Бейкер, який лише рік тому нічого не знав про світ поза його родинним гніздечком, розпочинає самостійне, незалежне від матері життя у Нью-Йорку. Він знайомиться зі своєю сусідкою по квартирі Джіл Теннер – дівчиною з волелюбним, легким характером, не обтяженою зайвими моральними принципами, яка мріє стати актрисою.

Вони закохуються. Дізнавшись про сліпоту Дона, дівчина, спершу злякавшись, починає ще більше цікавитись його особистістю. Мати Дона, зненацька з´явившись у самий розпал почуттів сина і дівчини, не в змозі перешкодити їхньому коханню. Джіл робить спроби припинити їхні з Доном стосунки, але повертається до коханого, бо тільки любов дає людині крила і робить з неї Людину з великої літери.

Т.Г. Шевченко «Відьма». Театральна фантазія за творами Великого Кобзаря.

Як драматична вистава, «Відьма» не мала сценічної історії на кону українського театру, наш театр першим зробив спробу дати їй сценічне життя. У передмові до «Кобзаря» відомий український поет М. Рильський так писав про Т. Г. Шевченка: «Багато гірких, сумних, трагічних сторінок у поета, викликаних гірким, сумним, трагічним життям…

Починаючи з «Катерини» і кінчаючи «Марією» та «Неофітами», проходить наскрізною темою мотив ображеного, оганьбленого материнства, і мало в світі є поетів, які з такою силою ненависті й гніву таврували б усяке насильство й гноблення, усіх насильників і гнобителів на землі, як Тарас Шевченко». Саме про нещасну долю жінки-покритки наша вистава «Відьма», до канви якої на основі поеми «Відьма» увійшли інші вищезгадані поеми.

Муз. Е. Колмановського О. Табаков, Л. Устинов

Ось уже шість років ця яскрава вистава, насичена прекрасною музикою, колоритними персонажами продовжує своє успішне сценічне життя. Вона виконує велику і почесну виховну місію серед підростаючого покоління майбутніх дорослих громадян України.

Герої вистави – Білосніжка, Молодий Вождь і семеро маленьких гномів борються за справедливість проти злих сил в образах жорстокої Королеви та Виконавця Королівських бажань. Вони потрапляють у складні, небезпечні ситуації, але з честю і гідністю виходять з них переможцями. Добро, як завжди у казці, перемагає зло.

Леся Українка «Лісова пісня». Драматична поема на 2 частини.

Лісова русалка Мавка, прокинувшись від зимового сну, зустріла в лісі сільського хлопця Лукаша і всім серцем покохала його. І хоча вона гине у полум’ї свого чистого почуття, тіло її, засвітившись яскравим вогнем, «вільними іскрами вгору злетіло». Здається, то не Мавка прокинулася, то наша стражденна Мати-Україна випросталася на увесь зріст і сказала її вустами: «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!»

І ця правда вічна, як свята молитва. Наша вистава – це гімн красі людини і природи, чарівна пісня великого людського кохання. Вона зачаровує магічним Лесиним дивосвітом, яскравим національним колоритом, прекрасною музикою і обрядовими піснями, тут присутня сама душа українського народу.

Теннессі Уільямс «Скляний звіринець». Сентиментальна драма спогадів.

Героїня твору «Скляний звіринець» Аманда, мати двох дітей, Лаури і Тома, палко мріє про те, щоб її дорогоцінні діти були щасливі, і намагається робити для цього все можливе. Вона будує в своїй уяві щасливе заміжжя доньки, а коли син закликає її подивитися правді у вічі і облишити мрії про нездійсненне, обурливо відповідає: «Ти один не розумієш, що майбутнє стає теперішнім, теперішнє – майбутнім, а минуле перетворюється на вічне каяття, якщо не зазираєш у майбутнє».

З метою видати доньку заміж, Аманда умовляє Тома запросити на обід свого друга Джима і познайомити з Лаурою. П’ятий персонаж не з’являється на сцені, це – великий портрет батька, який висить на стіні, але він незримо тут присутній. Дія вистави – невеселі спогади Тома, поета і романтика, який прагне мандрувати і загасити свічки невеселих спогадів…

Муз. О. Білаша Інсценізація О. Корнієнка.

Вистава «Кайдашева сім’я» – справжня арена людських пристрастей, збагачена народними звичаями, соковитою українською мовою. Особливо яскравими є комічні сцени сварок членів родини, які нагадують народні анекдоти. Основною причиною конфлікту між старшими і молодшими Кайдашами є нескінченна суперечка за «твоє» і «моє».

Сюжет побудований таким чином, що гумор у комічних сценах поступово переростає у гостру сатиру. Головна мета нашої вистави нагадати глядачу, що лайки, колотнечі, сварки ведуть до духовного зубожіння людини, до роз’єднання родини, зрештою – усієї країни. Головне для нас – не перетворитися на Кайдашів, а залишатися люблячими людьми, здатними на прощення і глибину почувань. Наша вистава – це заклик до примирення на усіх рівнях людського життя.