Невідома звірюка жорстоко погосподарювала в Талалаївці (фото)

Житель Талалаївки Микола Володимирович Білан, який живе в самому центрі селища, по вулиці Леніна, відкривши вранці свій господарський дворик, злякався - клітки відкриті, а в них і по всьому дворику лежать трупи кролів і морських свинок.

Микола Володимирович, відставник служби порятунку, з дружиною Людмилою Миколаївною, оператором АЗС, тримали в господарстві до восьми десятків породистих кроликів і з десяток морських свинок (розводили для реалізації). Те, що сталося в ніч з 30 вересня на 1 жовтня, стурбувало не тільки сімейство Біланів, адже живуть вони не десь під лісом - у самому центрі, в мікрорайоні з чотирьох 16-квартирних будинків. Не просто тут тримати господарство, але майже кожен тримає - село адже! Тому сусіди вкрай стривожені: якщо та нечиста сила не побоялася з'явитися в такому людному місці, то чого від неї чекати далі? Та й як її звати, ту біду? Чупакабра? Можливо ...

На жаль, ніхто її не бачив, але, як говорить потерпілий господар, «почерк» не собачий. Підходячи до дворика, Микола відразу звернув увагу на розвалену купу гарбузів, які залишив під огорожею. Чудовисько дерло кігтями шиферне огорожу, дерев'яну хвіртку, намагаючись через неї перелізти. На погризені хвіртці залишилася шерсть - світло-сіра, схожа на собачу. Напевно, тварина зубами відкривала заверти на клітинах, тому що залишила на них сліди від глибоких укусів, не схожих на собачі, - гризло передніми тоненькими зубами. Відкриті й металеві гачки. Тільки дві металеві клітки з двома заляканими кролями самців вціліли.

- Можливо, цей звір вигрібав кролів лапами з клітин, - говорить Микола. - Дивіться, навіть маленькі кроленята у гніздах передавлені. Швидше за все, у нього довгі лапи і морда, інакше б до гнізда не дістав. Тільки один кроль до половини з'їдений (можливо, вже задавленого його гризли коти, яких тут бігає чимало), всі інші якось дивно розчавлені. У кожного кролика і свинок придавлена ​​голова, з носа і рота - кров. Ця звірюка хапала жертву за голову - коли береш трупи в руки, відчуваєш, що голова розчавлена, на деяких прокуси біля голови. На тілі укусів я не знайшов. Коли побачив цю картину, кролі були ще теплими. Зібрав їх в купу, але знайшов не всіх. Повинно було бути 74. Вмираючи, вони забилися під клітки, декількох зовсім немає.

Звичайно, Білани дуже засмучені, і не тільки через серйозні збитки - маса загиблих кролів потягне на доброго кабана. Це дуже тривожно. Якщо б знати, звідки прибігло і куди сховалося те чудовисько. Сусідка по будинку Ніна Петришенко говорить, що близько п'ятої ранку дуже гавкали дворові собаки (є тут і чиїсь, і «загальні»). Але ніхто на це, як часто буває, не звернув уваги. А в кожному сусідському дворику і кролі, і качки, і кури. І захищені вони тільки так, від добрих людей.

Здається, що ця незвідана твар своїми жертвами вибирає господарські двори хороших господарів. Не якихось там «простачків», а теж породистих кроликів знайшла ця біда в садибі сільського голови с. Сільченково Василя Покришки в листопаді минулого року. Тоді було задушено 12 штук. Трупи також знайшли не всі. Звір залишив сліди кігтів на клітинах. Якимось чином переметнувся через високу металеву огорожу. Вранці господар, зайшовши у двір, побачив трупи кролів, переляканих гусей в куточку двору і наче загіпнотизовану вівчарку Діка. Як розповідав Василь Покришка, чомусь в ту ніч вівчарка, яка щоночі гавкає на всіх і все навколо, мовчала.

Після того випадку в Сільченково невідома звірюка про себе не нагадувала, і ось, майже через рік, так зухвало і так жорстоко погосподарювала в самому центрі Талалаївки, ще й не темної ночі, а вже під ранок.

Олександра Гостра, тижневик «ГАРТ» № 40