Останнє оновлення: 14:37 субота, 23 березня
23.03.2006

23.03.2006 17:49

«Вал нижче плінтуса»

Навіть не думав, що така публікація (наскільки ми зрозуміли, ОСЬ ЦЯ - ред.) можлива в «Високому валу». Я постійний прихильний Ваш читач. Ви публікували мої статті і я поважав Вас. Але вважаю, що без перевірки фактів та встановлення істини по справі ні у кого не було права виливати в Інтернет цей бруд про міліціонерів. «Високий вал» впав нижче плінтуса, бо сподобився тій «обезяні», що знімала штани і показувала полові органи оточуючим. Ви показуєте те, що недозволено так показувати. Вважаю, що «свиня», яка знімала штани перед жінкою, недостойна носити член, тому його необхідно негайно відрубати і повісити на сучку біля гуртожитку, щоб кожен підліток, що там мешкає, сподіваючись стати мужиком розумів, що його член призначений не для цього.

23.03.2006 11:12
Сергій ПАВЛЕНКО

Золоті метри райспоживспілки, або Як ветерана-пайовика залишили з нічим та сльозами на очах

Як нелегко отримати майно у натурі, знають сільські власники майнових паїв не одного села. Дуже клопітна то справа – часто судова, конфліктна. Та й часто безперспективна: бо де те вже майно? Адже тракторів нема, ферму розтягли... За майном  А ось жителька Мени Людмила Олександрівна Біла наважилася на прецедент: вирішила порушити питання про виділення їй майнового паю у натурі з власності Менської райспоживспілки. Резони її такі: вона з 1960 року по 1998 рік працювала у споживкооперації і була членом споживчого товариства, райспоживспілки, сплачувала відповідні внески. Отже, мовляв, розмір її майнового паю має бути солідним. Ветеран торгівлі вирішила “відділитись” не від доброго життя.

23.03.2006 10:51
Олекса НЕГРЕБЕЦЬКИЙ

Безпечно, чисто, весело! Або якби я був партією…

Усі партії та політичні сили щось обіцяють і кудись кличуть. А що? Куди? Придивишся, прислухаєшся – а вони й самі не знають, куди й для чого прагнуть нас вести. Куди ж нам треба й чого ми хочемо? У Росію, в Європу, в НАТО, в ЄЕП? Навіщо? Якщо політиків притиснути до муру, чи до тину, і витиснути з них відповідь, а потім ту відповідь промити й просушити, то залишиться одне слово – «добробут». А що воно – «добробут»? Щоб шикарно жити, пропускати крізь себе якнайбільше харчових продуктів – і не працювати. Е ні, так не буває. Працювати треба, це вам хто хочеш скаже, не тільки МВФ. І всього на світі не з’їси. І не вистачить усенької нашої планети, щоб усі могли шикарно харчуватися. Якби всі на світі жили так, як американці, то нам би було потрібно чотири такі планети, як Земля.

23.03.2006
Реклама на сайті SVOBODA.FM